Розставте розділові знаки у речені. прошу відпустити мого сина федіва руслана 09.02.13 у зв’язку з сімейними обставинами

федіва руслана (уточнення) з обох боків відокремити комами

 

Разом пишуться: 1. складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, надалі, задовго, занадто, навічно, набагато, отак, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, негаразд, невтямки, отам, підтюпцем, повсюди, подекуди, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще. примітка . від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. такі сполучення пишуться окремо: від сьогодні, до завтра, на потім (не відкладайте цього на завтра, на потім), за багато, на багато (порівняйте: забагато гуляєш і за багато років уперше приїхав; стало набагато легше й зал на багато місць), на добраніч. 2. складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісті, безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку, вперед, впереміж, впереміш, вплач, впору, враз, вранці, врешті, врівень, вряд, врозкид, врозсип, всередині, вслід, всмак, доверху, довіку, доволі, догори, додому, донизу, дощенту, заміж, заочі, за північ, зараз, зарані, засвітла, збоку, звіку, згори, ззаду, знизу, зразу, зранку, зрання, зроду, набік, наверх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, набік, наверх, наверху, навиліт, навідліг, навідріз, навіч, надвечір, надворі, назад, назахват, наздогад, назустріч, нараз, наостанок, напам’ять, напереваги, наперед, нарівні, напереріз, напівдорозі, напоказ, наполовину, насилу, наприклад, напролом, наспід, наспіх, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опліч, побіч, поблизу, повік, позаду, поруч, поряд, посередині, спереду, убік, убрід, уголос, угорі, угору, удень, украй, укупі, улад, уплач, упоперек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, усередині, услід, усмак, ушир . 3. складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, вкрай, востаннє, вручну, догола, допізна, замолоду, заново, звисока, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, , , потихеньку, сповна, спроста, сп’яну. 4. складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вчетверо; вперше, вдруге, втретє; надвоє, натроє, начетверо; удвох, утрьох; учотирьох; водно, заодно, поодинці, спершу. 5. складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків. 6. складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навсидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навкоси, навсправжки, навстіж, навтікача, наздогін, наосліп, напоготові, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба . 7. складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз. 8. складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, абияк, аніскільки, анітрохи, аніяк; дедалі, деколи, деінде; чимало; щовечора, щогодини, щодня, щоденно, щомісяця, щомога, щонайдовше, щонайкраще, щонайменше, щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що ); якомога, якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше та под. примітка . слід відрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо. порівняйте: він повернув убік. — ударив у бік. спочатку це не було ясно. — з початку розмови вони зрозуміли вашу думку. прочитай вірш напам’ять. — на пам’ять він подарував мені книжку. всередині щось дуже заболіло. — це правило шукай в середині розділу. зауважую вам востаннє. — вони постукали в останнє вікно. ми чуємо це вперше. — зайдемо в перше село. у нас чимало є досягнень. — чи мало вам ? ми теж виступали на зборах. — він говорив те ж, що і я. якось воно уже буде. — як ось і марко на поріг

Язнаю сучасне прислів’я: «одне добре діло цінніше ста проповідей». я з цим абсолютно згоден. мало навчати добру та «читати мораль» іншим. потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. а це не всі люди вміють.наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. ми любимо подивитися в інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. наприклад, ваш друг чимось засмучений. а ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. за гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. до того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. воно чимниться «за порухом душі». доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. або власноруч посадити клумбу у запиленому місті.доброта дійсно починається з малого. хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. як мати тереза, наприклад, яка мільйонам бідних та хворих людей. добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. без добра життя нещасне. на цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «зле тому, хто добра не робить нікому».