Прислівник є в реченні: А Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій! (М. Рильський Б О, як я ненавиджу зліплені з глини холодні і мертві серця! (Л. Первомайський). В Грім гримить – хліб буде родить (Нар. творч.). Г І зникне в прірві забуття, лишивши жаль і каяття (О. Олесь).

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. Вона повела мене помилуватися природою. 
Спочатку ми йшли дубовою посадкою.Потім я побачив білу поляну.Я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м"яке.То були кульбабки.Я нахилився подивитися на квіточки ближче.В них були шапочки з легких пушинок. Тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .Як же це було красиво!Нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу. 
Ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.Той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.