Завдання IІІ: прочитати текст. Орієнтуючись на тему і зміст уривка, вставити замість крапок потрібні дієслова, скориставшись довідкою.Записати літеру речення та неохідне дієслово, поставивши його увідповідну форму.А. Широка дорога... від Києва до Богуслава і далі в шевченківський край.Б. Вересень уже... осінні вогнища у лісах і дібровах.В. Обабіч широкого кам'янистого шляху жовтогарячими свічками... молоді тополі йбагрянцем... клени…Г. Рання осінь... полями. ... пожовкла кукурудза у передчутті холодів, і... під вересневимсонцем врунистими сходами озимина.Д. Дорога... через степи, ... в долини, сірою стрічкою... на пагорби.Е. Часом... у села. І тоді із-за тинів і парканів... на нас осіннім квітом жоржини, стиглимияблуками і сивим терном, що... терпким соком осеніЗа І. Цюпою)Довідка: запалити, стелити, наливатися, палахкотіти, пролягти, заходити, війнути, здійматися, наливатися, збігати, бродити, шелестіти, ніжитися.​

Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.

Бути військовим — означає терпіти різні негаразди. Хтось залишає вдома батьків, хтось кохану, хтось дружину з дітьми. Вони не можуть відмовитися або оскаржити наказ командира. Для них служити своїй країні — найвищий обов’язок.

Справжній військовий повинен бути патріотом своєї країни. У деяких ситуаціях це може бути нелегко, адже часом постає питання вибору: виконати обов’язок перед Батьківщиною або відсторонитися і рятувати себе та родину. На мою думку, якщо людина обрала таку професію, то для неї обов’язок перед державою має бути на першому місці. Ось чому можна вважати, що військовослужбовець — це покликання, бо чесноти для цієї роботи потрібно мати в крові.

І врешті-решт військовослужбовець — це людина, що має честь. Не лише гідність, а саме честь. Це те, що змушує його виконувати обов’язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни.

Професія військового — одна з найпочесніших у світі. Ці люди стоять на варті миру та спокою. Разом із витривалістю та незламністю вони несуть у своєму серці добро, патріотизм та чесність, що змушує усіх людей із повагою ставитися до них. Тому кожному з нас потрібно рівнятися на них