Аналіз поеми симфонія сковорода​

Скоро настане мій день народження. для мене це велике свято. прийде багато моїх родичів, друзів і веселих однокласників. мені буде дуже прийемно коли ми всі разом сядемо за один стіл, або підемо гуляти.             але мене хвилює питаня " який буде мій подарунок? ! ". "що мені подарують? ! ". і тут я починаю вигадувати все, що тільки можна. "напевно це буде крутий телефон якого я так довго чекала, або ні, може мама вирішить, що мені треба енциклопедія і подарує. але ні я не хочу енциклопедію, мені більше хочеться телефон! а може це буде класна сумка?           і так перед кожним днем народженням, але щоб мені не подарували головне, щоб це було від щирого серця. і я зрозуміла що не треба так хвилюватися, а навпаки треба радіти.

Чому нам порібно береги шкільне майно? воно нам більше не знадобиться після школи. чи може все так знадобиться. та взагалі навіщо воно потрібно.   але ми всетаки ростемо за цими партами, вчимося писати, читати. за ними проминає багато років нашого життя. за деякий час ми навіть сумуємо за нашими партами, стільцями, дошками та іншим. тому нам мабуть треба берегти шкільне майно, воно є цінністю не лише грошовою, але і духовною. шкільні класи наповнені своєю енергетикою. своїм почуттям, чке передається кожному учню, що приходить до клау, до школи. ми покинемо коридори школи, але прийдуть інші і почнуть вчитися тому ми повинні передати частинки свого їм через збереження шкільного майна, яке має велику ціну у нашому житті, та житті школи. воно є невідїемною частиною душі школи. а що трапиться, якщо її зіпсувати? а трапиться те, що ми зіпсуємо душу і кожного учня і викладача, що прийде до школи. тому ми повинні берегти нашу душу. може і через прості речі, але всетаки все просте стає великим. тому бережіть шкільне майно.ну может что-то такое, как пример.