‼️Потрібно виписати окличні речення‼️ Третьокласник Василько запитав у батька:– Тату, а що я робитиму влітку?– Відпочиватимеш і працюватимеш, – відповів батько. – Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?– Добре! – зрадів Василько.Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:– Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:– А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?– Не бачив, – відповів Василько.– Дивись, – сказав батько. – Побачиш раз – захочеться бачити щодня.Потім вони стояли на околиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.– Ой, красиво ж! – тихо промовив він. – Невже щодня так красиво?– Щодня! – відповів батько.– Скільки ж ранків я проспав! – з жалем промовив Василько.​