Випишіть по порядку словосполучення за тим, у якому відмінку вжито в них прикметник: 1) у називному: 2) у родовому; 3) у давальному і т.д. Льотної погоди, звичайним чином, стара лисиця, (до) скорого побачення, біла пляма, збройному нападові, льняну сорочку, (на) значній відстані, ущипливим словом, слабка гайка, дарованому коневі, окрему думку, (в) душній кімнаті, тихою сапою, (на) ліву ногу, (птах) високого польоту, стороннім людям. (Ключ. З других букв прикметників має скластися закінчення вислову В.Симоненка: “Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна…”)

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:

- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.