1. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, стиль мовлення. Доведіть свою думку. Чи можна цей текст назвати статей? Сформулюйте й запишіть основні положення тексту у формі тез.КИЇВСЬКА РУСЬ На тривалому історичному шляху східнослов’янських народів —українців, білорусів і росіян — Київській Русі належить одне з найпочесніших місць. Утворення давньоруської держави обумовлювалося самою логікою суспільного поступу, складними механізмами стосунків слов’янських, фінно-угорських, тюркських племен Сходу Європи, спричинялося потребою опору руйнівним нападам кочових скотарських племен і боротьбою з потужною Східною Римською імперією та іншими ранньосередньовічними державами. Наш найдавніших літопис, «Повість временних літ», під 862 роком подає «варязьку» (або «норманську») легенду, згідно з якою державна консолідація руських племен пов’язується з приходом на Русь скандинавських князів Рюрика, Синеуса й Трувора. За літописом, Київ перетворився на столицюРусі, коли його завоював для Рюрикового сина Ігоря його родич Олег. Заснували ж Київ, за літописною легендою, брати Кий, Щек і Хорив. Зараз деякі історики визначають вік міста в понад 1500 років. Княжа династія Рюриковичів стає спільним володарем Київської держави, кордони якої розширювали й зміцнювали Ігор, Святослав, Володимир, Ярослав — визначні політичні діячі свого часу. Епохальне значення мало прийняття Володимиром Святославичем православної віри й навернення Русі на християнство. Ці події датують звичайно 988 роком. Часи князювання Володимира і його сина Ярослава, прозваного Мудрим, були періодом найбільшої військово-політичної могутності Русі. Тоді ж починається історія вітчизняного письменства, кам’яної архітектури, шкільництва, іконопису. Свідчення мистецьких здобутків епохи Ярослава Мудрого — Софійський собор у Києві, урочисте казання Іларіона «Слово про закон і благодать». Поряд із зростанням Києва відбувається зміцнення інших давньоруських міст, перетворення їх на культурні та політичні центри. Дається взнаки недосконалість принципів родового володарювання Рюриковичів, викликаючи не лише децентралізацію, а й князівські чвари, спустошливі набіги один на одного. Так, 1169 року військо Андрія Боголюбського, захопивши Київ, вщент руйнує «матір міст руських», як назвав його свого часу Олег. І хоч Володимир Мономах, інші політичні діячі здійснювали спроби відвернути небезпеку втрати Руссю єдності, нескінченні чвари тривали. Тому-то східні слов’яни виявилися неспроможними протистояти монголо-татарській навалі 1237-1240 рр. На щастя, попри величезні втрати, досі збереглася низка пам’яток нашої середньовічної цивілізації. Це й літописи, проповіді, житія святих та інші писемні твори, і перлини храмової архітектури в Києві, Чернігові, Новгороді, Полоцьку, і окремі ікони, і мистецьки виготовлені речі хатнього вжитку, зброя, реманент ігаючи їх, захоплюємось величчю духу предків, здатних не лише вистояти у складних історичних умовах, а й за відносно короткий час побудувати оригінальну культуру нового типу, що здобула великий авторитет у Європі й дала потужний імпульс дальшому інтелектуальному розвиткові східних слов’ян (З посібника​