Написать сочинение на тему "що таке щастя? "

що таке щастя? на це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. спочатку для дитини щастя - це усмішка матері, її голос. потім щастя - це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя - це досягнення поставленої мети. а взагалі, я , що найщасливіші в світі - діти. вони радіють усьому, що бачать навколо: батькам, сонцю, квітам. буває, живе людина і нібито все в неї є: гроші, влада, машина, але чогось їй все-таки не вистачає. може, щастя? значить, щастя - це не матеріальна цінність. а що ж тоді? от, наприклад, головний герой новели «цвіт щастя» повірив маминим словам і поплив шукати вночі квітку шастя. але не знайшов, тільки застудився. хоча на все життя зрозумів, що щастя - це не квітка, його не можна зірвати, спіймати, втримати! можливо, щастя - це якийсь стан душі. адже ми буваємо щасливі, коли одержимо найвищу оцінку або переможемо паралельний клас у футбольному матчі. а інколи маємо змогу половше поспати і кажемо: «яке щастя! » щастя - це посмішка мами і простягнута рука друга. щастя - це моя родина, мої друзі, моє успішне навчання. я щасливий, що є люди, які мені люблять і яких люблю я. щастя для мене - це гарний настрій, добре проведена година, хвилина, навіть мить.

  що потрібно, щоб рідна мова розвивалась і збагачувалась?

  для того, щоб рідна мова розвивалась і збагачувалась, потрібно розмовляти нею та примножувати кількість носіїв. сьогодні українці, на превеликий жаль, не дуже шанують рідну мову. а це її вбиває. ми повинні читати, розмовляти, писати українською. але робити це треба не аби-як, а правильно, тобто грамотно. не треба вживати примітивні слова, жаргонізми, русизми. від цього мова не розвивається, а занепадає. краще розмовляти гарною літературною мовою, нести її в маси, змушувати пишатися людей українською, показуючи усю її мелодійність та красу.

Умовний спосіб виражає дію, можливу за певних умов або бажану. форми умовного способу утворюються додаванням до форм минулого часу частки би (б). частка б, би в умовному способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив. дієслова умовного способу, як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за . форми умовного способу найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: якби мені черевики, то пішла б я на музики (т. шевченко). рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання: