Віднови уривок вірша тараса шевченка, додавши пропущені прийменники. сонце гріє, вітер віє __ поля __ долину. __ водою гне __ вербою червону калину довідка: з, над, з, на.

сонце гріє, вітер віє

з поля на долину,

над водою гне з вербою

червону калину;

(43) н-сорок три р- сорока трьох д- сорока трьом зн- завжди як н або р ор. сорока трьома м-на сорока трьох (1241) н- тисяча двісті сорок один р-тисяча двохсот сорока одного д-тисяча двомстам сорока одному ор- тисяча двомастами сорока одним м- на тисяча двохстах сорока одному (375) н- триста сімдесят п'ять р- трьохсот сімдесяти п*яти д-трьомстам сімдесяти п*яти ор- трьомастами сімдесятьма п*ятьма м- на трьохстах сімдесяти п*яти (574) н- п*ятсот сімдесят чотири р-п*ятисот сімдесяти чотирьох д- п*ятьомстам сімдесяти чотирьом ор-п*ятьомастами сімдесятьма чотирма м- на п*ятистах сімдесяти чотирьох

Строката мати давно це було, ще до того, як народилися ми. зозуля робила свою справу. вона підкидала синичкам, плискам, та іншій лі­совій дрібноті свої яйця, а ті виховували під­кидьків. – ти все співаєш, а на старість залишишся сама, як пень без пагонів, – казали птахи зозулі. та ж у відповідь лише сміялася: – ви все своє життя із пелюшками та ко­лисками промучитеся, а я своїх дітей, як буде треба, знайду і примушу годувати себе. закон є закон! однак доля зле жартує з тими, хто споді­вається задарма прожити вік. коли настав час, усі зозулині діти не визнали строкатої матері, відмовилися доглядати її. і застогнала пташина. перші в її житті сльози покотилися з очей. на галявині, куди вони впали, розкрили свої білі вінки квіти. у народі їх так і називають – зозулині сльози. ботаніки ж дали їм назву зозу­линець плямистий. чи доводилося вам спостерігати, щоб зозуля плакала? ніхто цього не бачив. тому про без­турботну, самовпевнену людину, яка починає бідкатися, коли потрапить у скруту, кажуть, що вона ллє зозулині сльози. а матерів, котрі не хочуть доглядати своїх дітей, зневажливо нази­вають зозулями (з кн. «українська міфологія») (171 слово).