Твір-роздум на тему ( чому я хочу побувати у і)

  я дуже хочу побувати в і.

  побувати у історичному музеї івана гоги. також я хочу проїхатись місцевим трамваєм і побачити красиві домівки місцевих. а ще повувати на фестивалі. після цього я би поїхала, щоб побачити башту мунтторен або ще, як її називають монетна вежа. на мою думку ця башня одна з яскравих міських історико-архітектурних пам'ятників.

  отже, я хочу побувати у і тому, що це затишне місто з гарними будинками і культурою.

Наш світ безмежний. щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. саме це дає підстави змінювати світ на краще. людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування. я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. звичайно, для цього потрібен час. прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови всесвіту. тому слово за науковцями. а що ж залишається пересічному громадянинові? чекати, поки прийдуть кращі часи? мабуть, це було б набагато простіше. сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку. я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття. саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!

навесні природа пробуджується від зимового сну. поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. на водоймах швидко тане лід. крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі   хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.

а згодом починається справжня краса. усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… весняний сад – це чарівне місце! у дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розпові одне одному про свої пригоди. навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.

весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. і люди на вулицях також змінюються. вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!