Котра година» 12: 00, 10: 15, 14: 30, 16: 10, 17: 45, 22: 55, 23: 20, 24: 05.

дванадцята,десять год.пятнадцять хв.

1.рівно дванадцята година

2.десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій

3. друга година тридцять хвилин, пів на третю

4. четверта година десять хвилин, десять хвилин по четвертій

5. сьома година сорок п'ять хвилин, за п'ятнадцять хвилин восьма

6. десята година п'ятдесять п'ять хвилин, за п'ять хвилин одинадцята

7. одинадцята година двадцять хвилин, двадцять хвилин на дванадцяту

8. дванадцята година п'ять хвилин, п'ять хвилин по дванадцятій

Справді,людиною бути дуже важко.у теперішні часи люди втратили людські цінності,стали жорстокими,байдужими до чужого горя,матеріальні блага посіли перше місце.у ті давно минулі часи,старенькі люди розказують,що не було усього того що в теперішні,але люди один одному,не були байдужими,були чуйними і не гонилися за матеріальним збагаченням.та час минув,забулися божі заповіді,зникла доброта,любов до ближніх,люди стали жорстокими і підлими.хотілося б,щоб люди замислювалися над своіми вчинками,словами,стали щирими і добрими.

Хліб… він щодня приходить до нас — рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. а ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… і все-таки хліб. якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. найголовнішого. бо хліб — то багатство, добробут. люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь. хліб є нас усе життя — від народження до глибокої старості. у всіх народів він святий. хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. і щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». і цю молитву батьки запові нам, а ми — нашим дітям. бо хліб безцінний. ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. і щоб зорати поле, теж потрібен хліб. і щоб розбити ворога. щоб перемогти і вистояти. скрізь хліб, хліб, хліб. а без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя. людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. ось чому питання про хліб лишається у нас головним. ось таким є він — хліб. його величність хліб. то ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. не шкодуймо дати скибку хліба голодному. хліб у світі — найголовніше, він — життя. і може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб: як їсте ви паляниці, калачі смачні їсте,— не забудьте уклонитись хліборобові за це!