До чистої мети треба йти чистою дорогою

кожна людина має талант до чогось, але його потрібно постійно розвивати і вдосконалювати. у оксани вакулко із зносич здібності до написання віршів проявилися з у ранньому дитинстві. вдосконалює їх щоденним читанням різноманітної літератури. окрім того вона активно працює над собою, позаяк прагне досягти мети поставленої у минулому. народилася у відомій в селі сім’ї. мама світлана дмитрівна вчителює у місцевій одинадцятирічці, тато іван володимирович довгий час працював у сгпп «маяк», наразі їздить на заробітки. вчителем в порадником для дівчини є рідний дідусь дмитро, який свого часу також трудився на освітянській ниві, був головою територіальної громади. з гордістю говорить і про рідну сестру олесю, яка закінчила сарненську музичну школу по класу фортепіано навчається у рівному. оксана завжди ставить собі у приклад старшу сестру, адже вона дуже працьовита, наполеглива, відповідальна. гарно відзивається і про найкращу подругу юлію вакулко, яка ніколи не залишить в білі, завжди є.

те, що донька має поетичний дар батьки помітили давно. підтримували у починаннях, при потребі. у школі оксана одразу заявила про себе хороші знання - це лише частина її успіху. дівчина активно брала участь у різноманітних конкурсах, святкових вечорах, що проводилися на теренах школи. завдячує у своєму життя великому наставнику і педагогові, директору зносицької зош і-ііі ступенів тетяні вакулко. за її словами тетяна петрівна завжди йшла їй на зустріч і постійно наголошувала, що до поставленої мети треба йти чистою дорогою. таланту цієї милої, пройнятої лагідністю дівчини може позаздрити кожен, адже вона вже має рукописну збірку, яку планує випустити у світ. окрім того неодноразово друкувалася у «сарненських новинах». усі свої думки, переживання вона переносить на аркуш паперу. описує переважно пор року, природу, рідне село. багато віршів присвятила пам’яті тараса шевченка. у її поезіях випромінюється велика любов, доброта, щирість. у дитинстві оксана мріяла бути модельєром, нині планує піти стежкою матері та дідуся . і хоч цього річ закінчила лише 9 класів, переконана, що ця спеціальність справжнє покликання її душі та серця. утім неодноразово задумувалася й над професією журналіста. але якою стежкою не пішла б у житті, вважає, що розум і знання потрібні усюди. під час літніх канікул оксана ніколи не сидить без діла, присвячує усю себе улюбленій справі, є батькам по господарству. ходить з друзями на прогулянки до річки, лісу.

    міні-твір на тему"мій улюблений місяць" пропоную скласти так:     мій улюблений місяць - травень. я дуже люблю пізню весну. у травні всі рослини яскраво-зелені, а повітря сповнене пахощами трав та квітів. цей час найкраще підходить для прогулянок. надворі ще не так спекотно, як влітку. можна спокійно гуляти хоч цілий день. а який прекрасний ліс у травні! все квітне та вражає своєю жагою до життя. інколи йдуть дощі. але вони не такі довгі, як у вересні чи жовтні. весняні дощі цілющі та прохолодні. травень - найкращий місяць року!

мій дім-моя фортеця. цим небагатослівним висловлюванням ми маємо на увазі, величезний сенс.коли ти в малому віці, ти не бажаєш жити за законами сім'ї. але, подорослішавши, ти розумієш, що ці закони потрібні. це правила твоєї фортеці, твоєї родини, твого будинку. у кожній сім'ї мають місце існування ті чи інші закони, свої традиції.ти ростеш, виховувалася у своїй родині, біля своїх батьків, брата, сестри, з їх ти отримуєш нове світосприйняття, по-новому сприймаєш все, що відбувається. бачиш першу мамину усмішку, усмішку щастя. у сім'ї, ти, любиш і ненавидиш, ненавидиш і любиш. коли стаєш підлітком починаєш не любити, старшого брата і сестру. минає півроку, і все знову по-старому. ти знову їх любиш і скрізь і завжди з ними. потім років через 7-8 ти йдеш зі свого будинку, летиш з гнізда, де ти виріс. і, здається, ти радий цьому. але проходить рік, другий і все ж тебе знову тягне в той старенький будиночок, до батьків. де ти жив до цього і де ти виріс, але змінити вже нічого не можна.сім'я-це святе. у цьому будинку ти виріс, зробив перші кроки, сказав перше слово. і ти повинен і зобов'язаний, любити і поважати свою сім'ю, батьків. бо саме їм ти зобов'язаний своїм життям. твій дім-це твоя фортеця і ти повинен його захищати.