Повний синтаксичний розбір речення гляну у даличинь : на горах було видно київ

гляну-підмет

було видно-присудок

у даличінь -обставина

на горах-обставина

київ-додаток

 

Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. хвіст набагато більший від самої білочки. він пишний і пухнастий. лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. зуби у білочки міцні і гострі. вони легко розгризають найміцніші горіхи. з усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками. мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними

Автор «неймовірних пригод івана сили» о. гавриш говорить, що цей твір — дитяча казка. але, як на мене — це пригод­ницька повість про видатну людину. прототипом образу івана сили стала реальна людина — іван фірцак або кротон. він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами іван сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. батько вигнав хлопця з дому, бо не міг прогодувати його, адже той їв за чотирьох. шукаючи порятункуі в місті, іван потрапив у різні ситуації, наприклад, засту­пився за міху голого, переміг у вуличному бою. звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера брякуса, який запросив його до себе, вмовив тренуватися, за­боронив тягати мішки на вокзалі, давав гроші, виховував у ньому майбутнього чем­піона. загибель тренера вразила івана, адже хлопець знову сам у великому місті. іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив вихід із най­складніших ситуацій. автор не помилився, називаючи цей твір казкою, адже в казках за­вжди перемагає добро і благородство.