Знайти спільнокореневі слова: сівба, сіяти, сіють, насіння, посівна, посієш.позначити корінь.

возможно корень (сі),а спільнокореневі слова сіють сіяти посієш,но ето не точно)

Відповідь:

Шановні жителі селища!

Проведення у березні-травні щорічної Всеукраїнської акції «Чисте довкілля – чисте сумління!» стало доброю традицією, що відображає активну життєву позицію і прагнення не на словах, а на ділі дбати про благоустрій та чистоту навколишнього середовища,  адже всі ми хочемо жити в місці, де ошатні будинки, чисті й затишні вулиці, доглянуті пам’ятники, квітучі сади, впорядковані зелені зони.

Акція має на меті перш за все докорінно змінити ставлення населення села до проблеми покращення довкілля та санітарного стану територій, на яких вони проживають. Вона покликана спільними зусиллями громад, влади, соціальної сфери та громадських організацій зробити район чистішим та гарнішим.

Здійснення заходів з озеленення, благоустрою і очищення територій навчальних закладів села із залученням до цієї роботи учнівської молоді.

Кожен повинен розуміти, що чистота села залежить саме від нього. Тому подбаємо про чистоту навколо себе, не будемо сторонніми гачами, адже підтримання чистоти та порядку – це запорука здоров’я і краси нашого рідного краю.

Объяснение:

Основні історичні типи етносів.

• Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.

• Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджу­ються, існують при первісному суспільстві.

• Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворю­ють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вва жають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен — це перша велика група людей, у якій вже не здійс нюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політич­ного чинника утворення спільноти.

• Народність — форма язикової, територіальної, економіч ної та культурної спільності людей, що складається з виник ненням приватновласницьких відносин, характерна для рабов­ласницького та феодального суспільств. Формуванню народ­ностей сприяє більш складна й чітка організаційна структури суспільства, більш розвинені політичні форми.

• Нація — тип етносу, що виникає в період подолання фео­дальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістич­них відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:

* уніфікацію мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;

* розвиток професійної культури й мистецтва;

* формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, а та­кож визначення економічної спільності в рамках своїх націо­нальних держав.

Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. На­самперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.

При визначенні етносу ми звернули увагу на ті ознаки, чин­ники, які впливають на утворення етносів. Однак що лежить в основі механізму формування етносу? Якими є головні п ри­чи ни їх виникнення та розвитку? Відомо кілька концепцій, що дають відповіді на питання про причини і механізми виникнен­ня, формування та розвитку етносу.

Теорії примордиалістського (об'єкти­вістського) підходу припускають, що ет­нічна ідентичність ґрунтується на природному зв'язку людини з групою або відповідною культурою. Прихильники примордиалізму вважають етнос і етнічність реально існуючими феноменами, що мають об'єктивну основу в природі або суспільстві. На підставі існування етносу всі тео­рії примордиалістського підходу можна поділити на два напря­ми — природний та еволюційно-історичний.

Природний напрям. Його послідовники вважають етнос первозданним (примордиальним, споконвічним) утворенням, заснованим на спільних предках, належності до однієї раси, функціонуванні певних біологічних механізмів. Прихильники цього напряму пояснюють етнічність за до еволюцій­них ідей, тобто як явище, детерміноване генетичними та геогра­фічними чинниками, інтерпретуючи етнічність як «розширену родинну групу» або як «розширену форму родинного відбору та зв'язку».