Твір чого навчила мене моя бабуся​

Рано чи пізно кожен з нас замислюється про своє призначення і місце в світі. іноді це відбувається в юності, а іноді люди проживають життя, не замислюючись, і в старості пожинають плоди безглуздо прожитих років. мені здається, що думати про своє призначення важливо і потрібно, адже від цього може залежати доля. пошуки себе і свого місця в світі – завдання непросте, однак, чим раніше людина починає замислюватися про це, тим краще. місце в світі – це, насамперед, професія. я вирішила стати вчителем, тому що саме в цій професії я зможу відчувати, що приносять реальну користь. у сучасному світі дітям часто бракує любові, живого людського спілкування, грамотного ради. нинішні батьки потопають у власних щоденних турботах, і часто їм не до дітей. я впевнена, що школа може впоратися з цією проблемою. хороший вчитель – це не тільки викладач певної дисципліни, але ще друг і наставник. тому так важливо давати дітям тепло й увагу, у першу чергу. кожна людина прагне до гармонійного життя, нехай навіть несвідомо. однак гармонію кожен уявляє по-своєму. я вважаю, що важливо реалізувати себе у всіх сферах життя, тому в майбутньому мені б хотілося створити сім'ю і виховати хороших дітей. таким чином, питання про пошук свого місця в житті – питання дуже складне, і може знадобитися дуже багато часу, щоб відповісти на нього. при цьому очевидно, що варто замислюватися про такі речі, щоб згодом не довелося каятися в своєму бездіяльності або гірких помилок, скоєних в поспіху. для себе я вирішила, чого хочу і до чого варто прагнути. сподіваюся, що обставини будуть складатися сприятливо, і моє життя буде цікавою, насиченою і гармонійною.

школярі всю зиму готувалися до зустрічі птахів.  учні зробили для птахів невеличкий подарунок. вони побудували для них годівнички та повісили їх у подвір’ї школи. також вони підготували запаси зерна, щоб підгодовувати птахів. вони насипали його в годівнички та стали чекати на повернення птахів. птахи дуже зраділи такому подарунку і охоче стали прилітати та їсти у годівничках. кожен день шкільне подвір’я було наповнене щебетанням та співами пташок. школярі відчули, що робити добро іншим - це завжди добре.