Есе на тему краще думай, а потім говори

ответ:

слова не матеріальні, але поранити ними можна людину болючіше ніж сокирою. тому що слова проникають в нашу душу, і від того, яку енергетику вони носять залежить душевний стан співрозмовника. деколи бувають такі слова, які людина говорить не обдумавши, з опалу, але потім шкодує про них, так як із-за них псуються стосунки з часом навіть дуже близькими людьми. ось тому потрібно говорити тільки після того, як зважиш всі за і проти.

у творі так само можна навести приклад і поміркувати про те, чи правильно людина вчинив чи ні, висловити свою думку. ще можна доповнити свій твір відомим фразами і цитатами:

деякі люди кажуть порожнім словами, тобто говорять, а не роблять. тому перш ніж сказати, подумай, ти стримаєш своє слово, зробиш ти всі свої обіцянки?

не буду повторюватися, але коротко скажу, що завжди треба думати і обов’язково перед тим, як хочеш щось сказати образливе, погане для оточуючих тебе людей.

за основу твори можна взяти історію з власного життєвого досвіду, адже напевно у кожного в житті бували ситуації, коли про поспішно сказаному доводилося сильно шкодувати. почати твір можна зі вступу про те, як ви особисто розумієте значення цього виразу і змінювався його сенс для вас з плином часу. потім викладіть ситуацію, з якою стикнулись. закінчите висновком, до якого прийшли. опишіть це як урок з життя, який ви неодмінно запам’ятаєте.

я б в якості епіграфа взяла фразу язик мій-ворог мойquot; , яка дуже добре підкреслює запропоновану тему. адже не дарма в прислів’ях і приказках у багатьох народів велике значення надається мовчання, яке порівнюють із золотом, з чеснотою, а базіка в кращому випадку може претендувати на титул знахідки для шпигуна. коли людина говорить те, що йому приходить у голову не замислюючись про те, що про це подумає співрозмовник і як це виглядає в його очах, великий ризик сказати якусь дурницю, і навіть серйозно посваритися з людиною. необережно кинутої фрази можна образити, скривдити людину і особливо обережно треба говорити з представниками іншої культури, іноземцями. перш ніж висловити якусь думку слід спершу подумки запитати себе, а чи так вона важлива і розумна, і тому часто буває, що подумавши людина сама відмовляється від початкового наміру. але якщо слово сказано, якщо воно вилетіло, то його дійсно вже не повернеш і не впіймаєш, як горобця. і кожен напевно потрапляв у ситуацію, коли після необережно сказаного хочеться затиснути собі долонею рот, але вже пізно.

у своєму творі-міркуванні можна написати про те, що не варто кидати слова на вітер. за основу твори можете взяти прислів’я quot; слово – не горобець, вилетить – не поймаешьquot; . можна наговорити образливих слів, а потім про це . саме тому необхідно вчитися думати, а потім говорити.

у творі це мова повинна піти про те, як важливо бути людиною слова.

ви повинні бути максимально відповідати за свої слова. говорити правду перш за все. не ображати своїми словами. треба бути максимально дипломатичним. саме такі питання варто підняти у своєму творі.

ця робота буде ставитися до розряду творів-міркувань, коли малий сам повинен буде дати оцінку тому чи іншому своєму (йди чужого) поведінки, проаналізувати його наслідки.

основна думка твору: правда – це добре, однак, іноді вона може не тільки боляче поранити, але й образити людину, тому при безпосередньому спілкуванні необхідно підбирати слова таким чином, щоб донести свою думку, не зачепивши при цьому нічиїх особистих почуттів. українська мова дуже багата – завжди можна знайти слова, зрозумілі опоненту, але не б’ють по його самолюбству. навіть в гарячій суперечці необхідно вибирати вирази, ні в якому разі не переходячи на особистості. далі можна навести деякі приклади з життя, розповісти, як пошкодували про свої необдумані слова, або про чужих, які здалися образливими, quot; ; зіпсувати стосунки з людиною. навчившись вести діалог, стежити за своєю мовою, можна стати справжнім дипломатом – це цінна якість буде вельми корисним у житті.

ще можна зупинитися на темі quot; кидати слова на ветерquot; – перш ніж щось обіцяти, потрібно бути абсолютно впевненим у тому, що зможеш це виконати. один раз оступившись, можна зіпсувати свою репутацію як людину, яка відповідає за свої слова, уславитися .

висновок: слово не горобець, вилетить – не впіймаєш – завжди згадуємо цю мудру російське прислів’я, коли хочеться випалити перше, що приходить в голову – можливо, ця перша думка і є найвірнішою, але і е необхідно обміркувати, перш ніж вимовляти вголос.

объяснение:

Всадку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. це дари щедрої господині-осені.  оксамитовий запах осені відчувається скрізь. проте найбільше його чути в по¬вітрі. і тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. а птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. на дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним крає  недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. після її приходу увесь ліс став немов золотавий. стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. а ось гордо стоять могутні велетні. то дуби. лиш де-не-де багряніють красені-клени. пишається своїм вбранням і                кали¬ а ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід. 

Сади – наше багатство!                       ми живемо на поліссі, де люди вирощують багато садів. в садах росте багато різних дерев, а саме: яблуні, груші, сливи, персики, абрикоси, черешні, вишні. на протязі всього року люди за деревами, щоб в літку и по осені зібрати гарний врожай плодів. плоди – це найцінніші продукти харчування, які мають важливе значення для організму людей.. вони містять багато вітамінів. фрукти найбільш вживають у свіжому вигляді, але і ідуть на переробку. з них роблять варення, повидло, сиропи та соки. також фрукти сушать.                        тому сади мають велике значення у нашому житті.  сади – наше багатство!