Будь ! підкреслите іменники разом із залежними прикметниками .визнач їхні рід , число і відмі! дійсно, протягом року в їхній будинок кілька разів стукалося лихо, і не пустити її вони ніяк не могли: не до них одним вона стукалася. у цей рік посивіла мати, із квітучої здорової жінки, їй усього-те було сорок, вона перетворилася в сиву бабу. ваня, як міг, утішав її, роботи більше брав на себе, але запалити вогник у неї в очах уже ніколи не зміг. в 1943 році прийшла повістка і йому, мати вже не плакала. так буває, коли в людини й зліз-те ні, а величезна чорна порожнеча в душі. коли їх проводжали з федором новиковим, вона тільки повторювала: «урятуй бог, тебе синок! знай, тільки ти один у мене залишився. служи чесно, але постарайся вижити! » не знаємо , чиматеринська молитва зберігала його або бог війни вирішив, що для їхньої сім’ї втрат уже через край, тільки щадила його доля. не без втрат, звичайно, він вийшов з тої війни: контузило його, вибуховою хвилею в окопі накрило. довго він у госпіталі лежав, цілих три місяці.

Н.в.Марія Василівна, Наталія Ярославівна, Анна Миколаївна, Андрій Вікторович, Назар Лукич, Тарас Іванович

Р.в. Марії Василівної, Наталії Ярославівної, Анни Миколаївної, Андрія Вікторовича, Назара Лукича, Тараса Івановича

Д.в. Марії Василівній, Наталії Ярославівній, Анні Миколаївній, Андрію Вікторовичу, Назару Лукичу, Тарасу Івановичу

Зн.в. Марію Василівну, Наталію Ярославівну, Анну Миколаївну, Андрія Вікторовича, Назара Лукича, Тараса Івановича

Ор.в. Марією Василівною, Наталією Ярославівною, Анною Миколаївною, Андрієм Вікторовичем, Назаром Лукичем, Тарасом Івановичем

М.в. на Марії Василівній, на Наталії Ярославівній, на Анні Миколаївній, на Андрію Вікторовичу, на Назару Лукичу, на Тарасу Івановичу

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. то родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. то її велике «я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі україна. буває, часом, сліпну від краси. спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – україна. така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори. україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від карпат до чорного моря. україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність. україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу. україна – наша батьківщина. василь симоненко писав: «можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину! »