Твір на тему : шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ . обсяг 2 сторінки

ответ:   який прекрасний світ, що нас оточує. все в ньому гармонійно та гарно: дерева, квіти, гори, водойми. все залежить одне від одного та доповнює. сонце світить на рослинки,які проростають з ґрунту. з неба крапає дощик, насичуючи землю. а тварини живляться рослинками. яке ж чудове наше довкілля. тож давайте не забувати берегти навколишній світ!

объяснение:

Мені дуже подобаються вихідні, адже вони — час для відпочинку. протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. у ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. минулі вихідні виявилися для мене ще й святковими: у суботу мої бабуся й дідусь відзначали сорокову річницю свого шлюбу. вони живуть в іншому місті, тому вихідні для мене почалися навіть у п’ятницю, коли ми з батьками вирушили в дорогу. у суботу вранці ми з татом купили квіти для «молодят», а пізніше разом із мамою та гістьми вирушили до кафе.

Таку вже мала вдачу діана, що про все-все любила розповідати подругам. от і сьогодні не могла повірити своєму щастю і, звичайно, нахвалитися подругам. а хвалитися було чим: нарешті вони з аміном зустрілися! познайомилися через соціальну мережу. спілкувалися всього лиш два тижні у віртуальному світі, але, здається, що знайомі цілу вічність. сам амін з об’єднаних арабських еміратів, але освіту здобував в україні. дівчина протягом багатьох років мріяла вирватися за кордон. а тут така можливість! «щойно вперше зустрілися, а вже півгуртожитку про твого заморського кавалера знає, — дорікнула діані її старша на два роки подруга неля. — ще наврочать… хто його відає, як там повернеться. ти б ліпше за конспекти сіла. сесія на носі! » — «не маю що робити, аж вчитися, — вередливо надула пухкенькі губки діана. — там, думаєш, буду вчити дітей? ха! мій амін буде на життя заробляти. а ви тут будете копійки рахувати! » — «ну-ну, діано, хто високо літає…»