Укажіть речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення. а) осяяний сонцем, перед нами розкривався зовсім новий світ. б) яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився внебо. в) над головами плавали рожеві хмарки, схожі на медуз. г) вона почула, нарешті, його голос, невиразний і далекий.

г)

 

 

тут треба дивитись на зміст. тобто означення повинне бути обставиною. наприклад, у першому "перед нами розкривався зовсім новий світ, бо осяяний сонцем" не підходить. так само і "яків лежав на траві й дивився на небо, бо з ростебнутим коміром сорочки" ; "над головами плавали рожеві хмарки, бо схожі на медуз".

а от " вона почула, нарешті, його голос, бо (він) невиразний і далекий" нам підходить найліпше)

«спробуйте бути хоча б трохи добрішими — і ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок», – сказав конфуцій.

що я вважаю добром? добро — це коли один одному в справах, піклуються про старих. робити добро зовсім не важко. добра людина є турботливою та уважною. вона ніколи не буває злою і жадібною, адже робить тільки хороші вчинки: є іншим, навіть може проявити до них співчуття.

зробити добру справу — це може означати добре попрацювати. наприклад, раніше всі школярі восени виходили на громадські роботи. колгоспники просили школярів надати в збиранні врожаю. вся школа з задоволенням цим займалася. дівчата й хлопці не боялися важкої роботи. вони копали картоплю, збирали помідори. на полях дзвенів дитячий сміх, і звучали пісні. весь зібраний урожай радував око. скільки було радості, коли якийсь клас ставав переможцем.

на жаль, зараз такою діяльністю не займаються. але у нас багато справ, пов’язаних з добром. ми щороку прибираємо територію біля школи, не забуваємо й про пам’ятники героям війни. дуже часто відвідуємо дитячий садок. театральний гурток показує казки малюкам. ми ж, у свою чергу, готуємо роздатковий матеріал. щоліта хлопці, відпрацьовуючи практику, озеленюють територію школи, навчальні кабінети. і багато інших справ ми виконуємо на благо суспільства.

я вважаю, що доброта — це найкраща риса, притаманна людині. добрих людей люблять і поважають. якщо ти зробиш добро — воно до тебе й повернеться. тому потрібно вчитися бути добрим з дитячих років.

  моє улюблене заняття

я дуже люблю вишивати хрестиком та гладдю. вишивання мене заспокоює та налаштовує на позитивний лад.   вишиваю я вже три роки. спочатку мені бабуся показала, як це треба робити, подарувала вишивальні голки, п’яльці та муліне.

вчилася я вишивати на кухонних рушничках. я вишивала як готові візерунки, які знаходила в інтернеті, так і ті, що вигадувала сама. з часом у мене виходило все краще, і минулого року я вишила скатертину для бабусі. по краю скатертини я гладдю вишила травичку, з якої визирають квіточки. бабуся дуже зраділа подарунку і сказала, що пишається мною.

частіше за все я вишиваю рушники та серветки. я взагалі люблю власними руками робити речі, якими буде хтось користуватися. таким чином, моє хобі не тільки приємне, але й корисне заняття.