Та і ндія , заворожена магією і таємничістю , -символічна країна. підкреслити члени речення і надписати частини мови.

Сказка про отрицательные местоименияв далеком царстве отри-ударность и отри-безударность проживали отрицательные местоимения. эти местоимения редко отвечали или разговаривали. они только показывали свои плащи, на которых были написаны их имена.но среди таких местоимений жило местоимение никто. оно все время не слушалось и хотело перейти в другое царство.как-то к нему подошел волшебник и спросил: - почему ты такое грустное? никто ответило: - потому что моё имя никогда не пригодится, и я вообще не хочу жить в государстве, где одни ни-, да не-. волшебник улыбнулся и посоветовал: - ты же само сейчас сказало одно из отрицательных местоимений! попробуй не говорить целый день отрицательные местоимения.никто кивнуло. к концу дня никто встретилось с волшебником. волшебник поинтересовался: - ну как мое поручение? местоимение ответило: - сегодня в полдень, когда я прогуливался, ко мне подбежало   местоимение никакой и спросило, не будет ли кто-нибудь из моих родственников участвовать в чемпионате по прыжкам. я ответил, что вроде бы никто! и , о чудо! я понял, что местоимения ! я посмотрел на свой плащ, и там было написано мое имя. тебе, добрый волшебник, что объяснил на примере. до ! »

Мій улюблений твір мистецтва із всіх видів мистецтв мене найбільше вражає скульптура й архітектура. може, на це вплинув мій батько. він у мене архітектор. багато архітектурних і скульптурних шедеврів я знаю по ілюстративних альбомах, які є в нас будинку. звичайно, я хочу побачити золотоглавий  софійськй собор, що в києві, коней клодта й адміралтейство, що в петербурзі, московські храм христа рятівника, кремль і пам’ятник пушкіну, єгипетські піраміди й символ парижа – ейфелеву вежу, – і багато чого, багато чого іншеале це в перспективі. з рідного харкова я поки далеко ще не їхав, але й у нашім місті є скульптурний шедевр світового рівня. це знаменитий пам’ятник т. г.  шевченко, великому українському поетові, нашому улюбленому кобзаревіскульпторові вдалося втілити в цьому пам’ятнику справжню суть великого співака україни: його любов до рідного народу. ця любов відчувається й у самій фігурі кобзаря, у його погляді, і в тім і, у якому він перебуває. для скульптурних фігур творцеві пам’ятника позували артисти знаменитого театру «березиль», яким керував лесь курбас, талантливейший український режисер. катерина з дитиною на руках – акторка театру чистякова, що стала згодом народною артисткою україни. мені вона бачиться сумною українською мадонною з дитиною. доля театру й самого курбаса сумна: у період сталінських репресій театр був закритий, фактично розігнаний, а його керівник арештований і розстріляний. але залишилися втілені в бронзі актори. цей шедевр архітектури не торкнули навіть гітлерівські окупантиви давно були в саду шевченко? сходите, вдивитеся пристальнее в особу поета, у скульптури навколишніх його людей. ви обов’язково зрозумієте: великі твори  мистецтва існують не тільки у світові туристичні центрах