70 ів! ви - керівник туристичного агентства. ваш клієнт замовляє по телефону путівку в карпати (на озеро світязь, у варшаву тощо складіть і запишіть діалог, враховуючи правила ввічливості у розмові

ответ: -добрий день! -добрий день,я хочу дізнатися як можна купити путівку до карпат. -ви вже точно визначилися якої дати ви поїдете? -так, восьмого лютого. - добре,мені потрібен номер вашої картки,та піб тих хто їде. -я зараз вишлю на вашу пошту данні. -гаразд,чекаю.

объяснение:

добрий день! -добрий день,я хочу дізнатися як можна купити путівку до карпат. -ви вже точно визначилися якої дати ви поїдете? -так, восьмого лютого. - добре,мені потрібен номер вашої картки,та піб тих хто їде. -я зараз вишлю на вашу пошту данні. -гаразд,чекаю.

всім нам добре відомо, що сучасне людське суспільство є інформаційним. тобто, найголовнішою цінністю для людини є інформація. це цілком логічно, адже виживання людини в більшості випадків забезпечується саме собою, воно вже перестало бути чимось надзвичайним. разом із зростанням важливості інформації самої по собі зросло значення і джерел інформації, які існують. як відомо, раніше найбільш популярним джерелом інформацією була книга, сьогодні їм став комп’ютер та інтернет, яким користуються багато людей і отримують з цього використання небачені раніше вигоди. чи дозволяє все це сказати, що комп’ютер може повністю замінити книгу?

думається, що, відпові на це питання, варто розглянути питання зручності, передусім, адже інформаційна складова книг і комп’ютера однакова. по-перше, тому, що через інтернет можна скачати практично будь-яку книгу, щоб потім читати її на екрані комп’ютера. по-друге, тому, що сьогодні існують дуже зручні комп’ютери у формі планшетів, які мають розмір і вагу, що не перевищує габарити книги, при цьому їх екран нітрохи не гірше аркуша паперу. тобто, виходячи з цих факторів, можна зробити висновок, що вже сьогодні комп’ютери стали більш зручними, ніж книги. і використовуються вони явно не менше, адже навіть так звані електронні книги по своїй структурі є в більшій мірі комп’ютерами, ніж звичайними книгами.

тоді чому ж багато з тих людей, які живуть сьогодні, все ще вважають звичайні книги з паперу більш гарними, ніж комп’ютери та аналогічні засоби? люди, які вважають та чинять таким чином, найчастіше говорять про те, що роблять вони це тому, що їм подобається гортати сторінки, робити позначки зрозумілим і звичним їм чином і навіть відчувати запах книг. що ж, такі висновки не витримують жодної критики. найбільша цінність книги – це інформація, яка в ній міститься, а не що-небудь ще, навіть якісь естетичні фактори. книга повинна розглядатися не з естетичної точки зору, а виключно з інформаційної. люди, які книгу як-небудь інакше, не розуміють дуже важливого.

я вважаю, що фактично комп’ютер вже замінив книгу. сучасні інформаційні технології дозволяють використовувати планшет замість книги, що набагато зручніше, адже в ньому зберігається більше інформації, що, як мінімум, економить місце, де раніше розташовувалися книги. думається, що вже незабаром ті, хто ві перевагу книги над комп’ютерам, прийдуть в себе і визнають, що використання комп’ютерів набагато зручніше і будуть йти в ногу з прогресом.

Моя родина пишається нашим фруктовим садом. його садили кілька поколінь нашого роду. сад підступає до будинку — теж дуже старого. у вікна вишневі дерева. можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. в інше вікно скребеться яблунька. є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. у саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів.  у я підійшов до яблуні, де був прикріплений ще один новий пташиний будиночок. виявилося, що і він став заселений. от чудеса! я поспішив з радісною звісткою додому. а в обід ми накрили просто в саду стіл і влаштували маленьке сімейне свято на честь прильоту шпаків.    нашому саду вже давно оселилися шпаки. шпаківні для цих співучих перелітних птахів робив мій дід, коли сам був не набагато старший мене. вони потемніли від дощів і часу й постаріли. от і вирішили ми з батьком зробити нові шпаківні. кілька днів стругали, пиляли, збивали дощечки. вийшли ладні житла для шпаків. квапилися закріпити їх на дереві до прильоту птахів. старі шпаківні зняли й поклали в сараї. йшли дні, у сусідських шпаківнях уже щосили господарювали пернаті, а наші пустували. "напевно, ми щось не так зробили", — міркували ми з батьком. я часто виходив у сад і з надією дивився на шпаківню. одного разу якийсь шпак присів неподалік від будиночка на гілці. здається, до нього от-от прилетить подруга, і вони займуть житло, що пустує. однак шпак посидів і полетів хтозна-куди. "а що коли ми повернемо на місце старі шпаківні? " — звернувся я до тата. він погодився зі мною. і незабаром у цих шпаківнях закипіло життя: там щосили господарювали шпаки. нові будиночки теж залитися. ми вже не чекали, що в них хтось оселиться. одного разу я випадково кинув погляд на нову шпаківню і зупинився як укопаний: відтіля доносилися голоси шпаків! вони то вилітали зі свого житла, то поверталися.