5прислів'я з особливими займенників

ответ:

ось

объяснение:

що йому біда зробить, як він сам — біда.

вона ні до танцю, ні до ружанцю.

він бога лає, а бог його зберігає .

застав дурня богу молитися він і лоба розіб'є

не я хліб їм, а він мене їсть.

  текст на тему "хто спортом займається, той сил набирається":

  спорт - наше все. завдяки йому ми стаємо більш розвиненими фізично. спорт дарує нам здоров'я, стрункість, гнучкість. до того ж, завдяки спорту підвищується наша витривалість. саме тому ранок бажано починати із зарядки.

  доведено, що люди, які крокують життям поряд зі спортом, є здоровішими, ніж ті, які цураються фізичних вправ. мова йде не про професійний спорт, а банальну зарядку або певні вправи впродовж дня. наше тіло - наш дім, про який ми маємо піклуватися змалку. не дарма в народі кажуть, що той, хто спортом займається, сил набирається.

ось вже й літо попрощалося з нами, і царювати у полях, лісах, річках та озерах уже по праву належить її наступниці – осені. сонечко все ще окутує землю своїми теплими обіймами, ніби нагадуючи про приємні та безтурботні липневі вечори. настала пора відпочинку і для родючої землі, котра тривало і виснажливо працювала, обдаровуючи людей багатим врожаєм. сади також порадували своїх господарів силою-силенною яблук, груш та слив. тепер у всьому відчувається лише подих осені, наповнений прохолодою.

небо вже не майорить блакиттю. його все частіше вкривають похмурі та важкі хмари, які в черговий раз сповіщають про настання нової пори. надокучливий дощ розсіює по землі прохолодні краплини.

ліс стоїть у повній задумі, і лише поволі сумно шелестять липи, берези та дуби. вони одяглися в розкішні золоті одіяння, всіяні червоними, жовтими та прикрасами. сонце вже зовсім не гріє. все навколо стає спокійним та врівноваженим. ця атмосфера пробуджує бажання блукати маленькими вуличками, мимоволі милуючись їх красою. листя, підхоплене вітром, створює ефект легкості. і здається уже й сам ось-ось полетиш.

від різноманітності кольорових барв розбігаються очі. на клумбах милують око айстри та жоржини. в повітрі досі відчутний тонкий аромат троянд. коли настає бабине літо, усе навколо вкривається тонкою павутиночкою, яка вранці, покрившись росою, виблискує на сонці барвами веселки.

і ось після всієї цієї краси, осінь чомусь завжди сумнішає. дерева повністю листя, створюючи м’який та барвистий килим, який неймовірно приємно шелестить під ногами. журавлі , відлітаючи у вирій, граційно кружляють та співають свою прощальну пісню. дикі гуси також, перегукуючись між собою, підхоплюють сумну мелодію. лише горобці голосно цвірінькаючи, ніби проводжають своїх земляків в добрий путь.

ось така вона оспівана в багатьох піснях прохолодна пора із теплим поглядом – осінь.