За чим я сумую закінчуючи школу? твір з укр. мови

хоча я і життєрадісна людина, але вже скоро закінчую школу, в якій провчився майже 11 років. усі вони відклалися у моїй пам'яті. я ніколи не думав про школу поганого - усі роки навчання були добрі, веселі, життєрадісні. в мене немає жодної краплі образи ні на кого, хоча і були деякі неприємні ситуації та суперечки. я сумую за школою, бо вже не буде тих рідних однокласників, улюблених вчителів, які хоч і не завжди гарно ставилися до учнів, але завжди були чесні із ними. я хочу ще раз пройти цей шлях, а не залишати його вже через декілька місяців. хочу знову відчути усі ті емоції, які наповнювали мої легені кожний день, проведений в школі.

сумую я лиш через одне - скоро вже закінчиться моя історія у школі, і нічого не можна буде вдіяти.

  односкладні  речення  — це такі  речення, граматична основа яких має у  своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), причому  зміст  речення   залишається зрозумілим і без другого головного члену. б) з ставка повіяло холодком .                      ======  в) тужу за вами, солов’ї вкраїни.      ====    ґ) лихо конем не об’їдеш.                          =======(у кожному реченні  відсутній підмет).

За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, який був одним із провідників антипольського повстання. Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та у 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[3], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць.