Відповідь:
Фольклор українського народу є дуже цінним скарбом. Він формувався на протязі багатьох століть і об”єднує часи Київської Русі з сьогоденням. Долаючи різні перешкоди на своєму шляху фольклор видозмінювався і набував різних жанрових втілень. Занурившись у історію ми можемо знайти славетні думи, які звеличували переможців; повчання, що не втратили актуальності до сьогодня; легенди, балади, казки і багато чого іншого.
Фольклор втілює велику цінність ще тому, що найкращі твори великих поетів взяті зі скарбниці творчості народу, незмірно глибокої, різноманітної, чистої і мудрої. На основі фольклорних творів на українських землях формувалися і розросталися театри, пісенні твори і навіть художне мистецтво.
Своє ставлення до фольклору у своїх роздумах втілив великий філософ Григорій Сковорода, під час навчання він радив учням обов’язково вивчати усну народну творчість, яка найповніше зберігає скарби народної мудрості. Він наголошував на тому, що лише та людина має право на пошану, що не забува славетного походження свого і може почерпнути для себе всю розмаїтість думок народного мистецтва, зрошеного кровю і слізьми українського народу.
Я вважаю, що людина знаюча свою історію і фольклор заслуговує називатися справжнім патріотом. І що саме велике багатство знаходиться не в самомій усній народній творчості, а в тому що ця творчість зворушила у серці .
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Письмовий твір розповідного характеру з елементами роздуму в художньому стилі на тему: у чому полягає гідність людини
двокрапка:
після узагальнюючих слів (перед однорідними членами в реченні), після слів автора перед прямою мовою, між реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення
тире:
між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова (наприклад "є"), після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом, перед репліками в діалозі, після прямої мови, перед та після слів автора, з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження,з обох боків відокремленої прикладки або перед нею, на місці пропущених членів у неповному реченні ( або якщо вони повторюються)