Складіть з безособовими дієсловами дієсловами три речення про стан природи.

Привіт! - почала нашу телефонну розмову подруга. - де ти зникла? ! не прийшла до школи. дзвоню-поза мережею. слухай, вже переживаю! - приві вибач, що так вийшло, - почала я пояснювати.- напевно, отруїлась, бо зранку мене дуже болів живіт. то я спала весь день. а мобільний був вимкнений. - ого! чим? -переживала вона. - то вчорашня піца, може? але я ж себе добре почуваю. - не уявляю,- сказала я чесно,-але мені вже значно краще. майже не болить. - ну хоч це добре! але ти - чудо. на рівному місці захворіла. я вирішила змінити тему: - сама злюсь, що так розкажи, як там в школі? подруга зітхнула і розказала: - як завжди: написали контрольну, з хлопцями грали в карти на перерві. розбив вікно в корпусі молодших класів. - та ти що! може, це наші, вони так небезпечно в футбол грають, -припустила я. -може, -погодилась подруга, -не признаються ж. керівничка дуже кричала. вона сьогодні взагалі без настрою. так що ти багато не пропустила. - крім контрольної. - ага. - ну то напишу в ві думаю, наша дозволить. а що там з ійської на завтра, скажеш? - я вирішила спитати все. - текст той самий, -знуджено відповіла подруга, -тільки другий стовпчик. слухай, а ти не хочеш пройтись? на півгодинки, не більше. все тобі і розкажу, просто при мамі не хочу. - я за! в п'ятій біля магазину? -я уточнила. - так! то побачимось, вже одягаюсь! - до зустрічі, па, -попрощалась я. - па!

Він зриває останні листочки з дерев, зовсім не жаліючи їхнього золотавого вбрання. листопад інколи приходить в образі людини- похмурої і не надто люб'язної. своїм виглядом він справляє якесь гнітюче враження, саме цим лякаючи перехожих. одного дня він саме сидів на лавці у парку, вигадуючи чим би зіпсувати настрій іншим ( ох і пакосний він був). раптом до нього підбіга одна дівчинка. він уже хотів нагриміти на неї, але її очі, в яких не було ні крапельки страху, здивували його. дівчинка сіла на краєчок лавки і почала розповідати йому казки. так зародилася їхня дружба. кожного дня прибігало золотоволосе дівча щоб хоч трохи звеселити свого нового друга. але одного ранку вона не прийшла.. після цього пройшло дуже багато років, і кожного дня у парку бачили дідуся, який очевидно когось чекав. і ось нарешті він побачив свою знайому. її волосся посивіло, а лице вкрили зморшки. того ж дня вона зникла, і ніколи не поверталась. можливо ви здогадались куди вона зникла? якщо ні, тоді знайте, що вона сталп його маленькою "помічницею". тепер вона є йому зривати листочки з дерев, хоча інколи вона навпаки заважає йому. і їхня дружба триває й досьогодні.