Одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. От і осінь. Хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. І вітер якось по-іншому колише дерева. І небо змінилося - ніби стало ближче. Сонячне світло пом'якшало, пожовкло, воно більше не сліпить очі.
Зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. Ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими ягодами китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі...
І повітря змінилося. Тепер воно наповнене новими осінніми пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. У лісі пахне хвоєю та грибами. Повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу пил. Відчувається свіжість і прохолода.
Осінь і звучить по-особливому. Шумить вітер, дощ дзвенить, шарудить опале листя. Вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. Безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. Скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло.
Осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ть 1)указати речення з відокремленим неузгодженим означенням: а. а тії квіти, шовком вбрані, б. чорна ніч, столітня і зловісна, не спливе, не принесе бідив. а жито, з росою, з пилком, наливне, в степу обвіває братерські могилиг. щасливий і веселий, він глянув на високе небо2)указати речення з невідокремленим означенням: а. срібним маревом повиті коло сіл стоять тополіб. теплом дихала настояна на травах на на квітах земляв. розтревожений він до самого ранку не склепив очейг. упала гілка лапа снігова
1. А здавалось, один тільки крок, і обнімуться стомлені долі. 2. Я ще можу ,та серце більше не лічитиме днів розлуки. 3. Багато людей на світі,а ти у мене один. 4. А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика ,та його стареньку бабцю, пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 5. Раннього весняного ранку, кішку було посаджено в сумку, й через мить на подвір'ї залишилася лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла. 6. І тріснув лід, і стрепенулось серце,
і зупинилась у мовчанні мить. 7. Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози
навесні збираєм.
Объяснение:
Прости если неправильно☺️