90 ів, іть (182) будь ласка, терміново потрібно

троє дверей, п'ять воріт, вісім ножиць, сім ложок, п'ятдесят вісім учасників, чотири учня, триста двадцять шість слухачів, там де година без поняття, сімнадцять гусей, шість циганів, сім молдаванів, дві восьмі площі.

Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. і ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. всі зосереджено дивимося на вхідні двері. вони відкриваються — і я мало не впав від здивування. першим йшов мій дідусь. він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. я страшенно пишався тим, що мій дідусь іде ось так, першим, відкриваючи парад ветеранів. потім усі розташувалися в актовій залі, і розпочався концерт. учні нашого, 6-а класу, приготували естрадний номер, який складався з танцю та пісні. нам плескали в долоні, і ми, схвильовані, сходили зі сцени, не пам'ятаючи себе. але коли залунало з динаміків "день перемоги" і всі встали, сльози навернулися мені на очі. я підбіг до дідуся і вручив йому свій букет квітів. тепер наш 6-а клас вирішив влаштовувати щорічні концерти для ветеранів. ми запрошуємо всіх взяти участь у святкуванні і сподіваємось, що всі відгукнуться на нашу пропозицію

ответ:

у кожної людини воно різне. на мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

щастя — це відкривати незвідане. першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. а якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! чехословацькі мандрівники зігмунд і ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей африки, америки, азії, європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

щастя — це відчувати красу рідної природи, як т. г. шевченко, п. г. тичина, і. с. нечуй-левицький, в. м. мабуть, велике щастя випало м. коцюбинському, коли він, мандруючи прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "тіні забутих предків".

бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. я часто запитую себе: чи була леся українка щасливою? адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

а пейзажі у ранніх поезіях павла тичини і "мисливські усмішки" о. вишні!

глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. тому мені дуже подобаються з українських письменників м. чабанівський, а. малишко, д. панличко. їхні герої — великі правдолюби. але для щастя людніш цього замало. п. а. грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.