Текст на тему (відгомін минулого) !

відповідь:

відгомін минулого. сторінки української міфології

ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. а це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в ісуса христа. тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. давні українці мали свій олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. крім головних божеств: сварога, дажбога, перуна, велеса, ярила, купала, вони поклонялися сонцю, місяцеві, зіркам, а також усім явищам природи: блискавці, морозу, вітру, вогню, воді тощо.

у родинному колі особливими почестями була наділена берегиня — найдавніша богиня добра й захисту людини від усякого зла. з часом берегиня стає «хатньою» богинею. вона захищає оселю, усю родину, малих дітей від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо. зображалась або вишивалась берегиня на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима, і мала захищати домівку від чорних сил. образ берегині вишивався на одязі, вирізьблювався на віконницях, ґанку. невеликі зображення берегині з глини або міді носили на грудях. традиційне зображення берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. її образ з 14 століття входить до українського народно-прикладного мистецтва й дійшов до наших днів. про це нагадує, зокрема, київська оранта із піднятими руками, ніби стоїть на захисті всієї землі української.

пояснення:

У  (прийменник) його  (займенник) очах  (іменник) засвітилася  (дієслово) відрада  (іменник). із  (прийменник) заходу  (іменник) випливала  (дієслово) хмара (іменник), а  (прийменник)  зі  (прийменник)  сходу  (іменник) насувалась  (дієслово) темна  (прикметник) ніч  (іменник) . мені  (займенник)  аж  (частка) страшно  (прислівник), як  (сполучник)   (дієслово) оту  (займенник)  хатину  (іменник) край  (прийменник)  села  (іменник) . 

Слово  левада - словникове, пишеться за традиційним принципом. у  слові  криничка пишемо буквосполучення ри в корені, бо так пишеться  більшість  власне  українських  слів  (кришталевий,  тривога,  тримати,  тривати,  бриніти,  кривавий,  гриміти  та  і у  слові  джерельце  діє  правило  повноголосся  в  корені:   -оро-,  -оло-,  -ере-,  -еле-. у  слові  тече  пишемо  е,  бо  при  словотворенні  відбувається  чергування  е-і:   тече  -  протікає,  чекати  -  очікує  та  ін.