Оберіть рядок в якому всі слова належать до однієї відміни1 кошеня, ім'я, зілля, суддя2 жовч, нехворощ, верф, степ3 поле, батько, томат, нежить4 надія, ілля, сповіщення, народження надо ​

Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну. людина живе в і тіл природи. рослини їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо. тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом. у давнину люди майже повністю залежали від природи. з часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. надмірне промислове будівництво, осушення ї місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах. господарська діяльність людини, як правило, негативно впливає на природу. промислові підприємства забруднюють своїми ві воду, повітря, ґрунти. кількість викидів забруднюючих речовин за останні десятиріччя значно збільшилася. наприклад, обсяг води, забрудненої промислово-побутовими ві, становить понад 16 % річкового стоку. спалювання палива призводить до щорічного викидання в атмосферу понад 1 млрд. тонн продуктів неповного згоряння. у великих містах щороку накопичується величезна кількість побутового сміття, знищення якого становить значні труднощі. основні райони забруднення – це міста й промислові центри. зосередження промислових підприємств, сотень тисяч автомобілів на обмеженій території призводить до збільшення запилюження й загазованості повітря. концентрація пилу в місті є в 150 разів вищою, ніж над океаном, і в 15 разів вищою від сільської місцевості. людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу. зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в україні чимало. на цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослин.

Цікаві подробиці: всі визнають, що пам'ятник б.хмельницькому виглядає досить незграбним. з художньої точки зору пам'ятник має декоративно-паркову форму, тобто його риси силуетні, а не деталізовані. таке враження, що скульптор бачив лише зменшену копію свого творіння і не уявляв як він буде виглядати в натуральну величину.     як виявилось, задум скульптора та архітектора був зовсім іншим — пам'ятник з самого початку призначався для розміщення на високому пагорбі, звідки він мав чітко проглядатись з усіх сторін міста. первинним місцем розташування пам'ятника було перехрестя вулиць сковороди та кам'янецької. вже навіть була відведена відповідна земельна ділянка, але була одна проблема: на даній ділянці було розміщено декілька приватних житлових будинків і місто мало надати мешканцям цих будинків нове житло. але «прозорливі» мешканці заздалегідь попрописували у свої будинки всіх родичів і знайомих. а згідно тодішнього законодавства, держава у такому випадку мала надати повноцінне житло всім прописаним мешканцям. от і вийшло, що замість 4-5 квартир місто мало надати понад 10 квартир.а таке «задоволення» місту було «не по кишені» ось і залишився пам'ятник гетьману, який мав стати символом нашого міста, нікому не потрібним. тільки у 1993 році, коли місто мало святкувати свою 500-ту річницю, мер хмельницького — м. чекман — згадав за цей пам'ятник і доручив архітекторам знайти для нього гідне місце. були різні варіанти. найпершим і найочевиднішим було місце біля обласної адміністрації та ради. але виникло делікатне питання: яким боком має стояти пам'ятник? якщо обличчям до площі, до людей — то виходило, що спиною гетьмана та задом коня до входу у найвищі державні установи області. якщо ж навпаки — то взагалі незрозуміло для чого його коли нашим «державним мужам» розтлумачили вірогідні сценарії використання цього факту під час масових демонстрацій, вони тут же відмовились від цього місця!     наступним вірогідним місцем розташування пам'ятника став міст через залізничні колії на вул. кам'янецькій. існував проект розташування б.хмельницького над цим мостом. архітектор, який це пропонував, доводив, що це буде найпередовіший проект у європі. пам'ятник мав кріпитись на металевих стовпах і його мало бути видно здалеку по всій вулиці кам'янецькій. але постало те саме питання: яким боком ставити пам'ятник — до центру чи від нього? потім додалось ще одне: що будуть бачити водії та пішоходи, які будуть проїжджати або проходити під цією пам'яткою? невдовзі відмовились і від цієї ідеї. а свято вже наближалось і пам'ятник мав бути десь встановлений. і тогочасний головний архітектор нашого міста м.копил обрав, на його думку, «найменше зло» - місце біля обласної філармонії. богдан хмельницький і його кінь прекрасно з вулиці кам'янецької, і це напевне його чи не єдина перевага. всі, навіть архітектор, який його ставив, визнають що пам'ятник поставлено невдало. він не несе того задуму, для якого був зроблений, і він не став тим символом міста, яким мав би стати по праву. така ситуація породила масу «народних» назв пам'ятника. одна з найпоширеніших назв — «пам'ятник коню богдана хмельницького». на жаль, відхід від задуму скульптора не приніс очікуваної пошани як самому скульптору, так і богдану хмельницькому, якого вшанували в такий спосіб.