Твір на тему: якщо ти хочеш, щоб розуміли тебе, постарайся спочатку розуміти іншого​

Усі ми: квіти, трави, дерева, люди — діти великої, могутньої природи. дихаємо одним повітрям, гріємося під одним сонцем, пускаємо коріння в одну землю. і все життя тягнемось до висот небесних — гілками-руками, думами-мріями, душами-квітами. приходимо ненадовго в цей світ, прокладаємо в ньому свою стежку і назавжди відходимо в інший, неземний. який же сенс у цьому вічному круговороті життя? чи не в тому, щоб, пройшовши складний шлях пізнання, стати на вищий щабель духовності, відчути свою єдність з усіма формами космічного буття, свою спорідненість з билинкою, пташкою, сонячним променем, краплинкою вранішньої роси? і тоді світ теж стане мудрішим, покращає, бо все в ньому взаємопов'язано і взаємозумовлене. 

1. (що  зробив? )  повторив  -  присудок,  повторив  (що? )  відомості  -  додаток,  відомості  (про  що? )  про  речення  -  додаток,  про  речення  (яке? )  означення.  речення  просте,  розповідне,  неокличне,  односкладне,  поширене,  повне,  не  ускладнене.    2. (що  роблять? )  пишуть  -  присудок,  пишуть  (що? )  диктант  -  додаток,  пишуть  (коли? )  сьогодні  -  обставина,  диктант  (з чого? )  з  мови  -  додаток,  з  мови  (якої  ? )  української  -  означення.  речення  просте,  розповідне,  неокличне, односкладне,  поширене,  повне,  не  ускладнене.