Твір-роздум «що об‘єднує сучасних українських героїв з героями фольклору» дужее требаа

пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.

всякої тварі по парі.

бик забув, як телятком був

захотів молока від бика.

були в кози роги, та стерлися.

перше заведи хлівину, а потім скотину.\

уже теє реве, що по волу бере

.краса лиця — це половина приданого.

краса минеться, а розум пригодиться.

краси на тарілці не крають.

красне личко – серцю непокій.

хороший, як микитина свита навиворіт.

хороший чортам на гроші.

хоч довго ждала, та хорошого дістала.

хоч їла не їла, аби хороше ходила.

як хороший, не жаль грошей, а як поганий, копну ногами.

пригожому все гоже.

де стан, там і врода.

а в рум'янці така сила, що всі квіти погасила.

дарма що дурна, аби чорноброва.

з чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.

не панні мило, коли чорна, як кадило.

не біда, що чорна, аби проворна.

не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

чепурненька, як мазничка.

те, що природа дала, милом не одмиєш.

у нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.

хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.

о - голосний, ненаголошений, губний 

б -   приголос., ненаголош., дзвінкий,губний, зімкнений чистий, твердий

й - ненаголош., середньоязиковий, приголосний

і - голосн., наголошений, неогублений, переднього ряду

ж - приголосн., ненаголош., дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий

д -приголос., ненаголош., дзівнкий, передньоязиковий, зімкнений чистий, твердий

ч - пригол., ненагол., глухий, африкат, шиплячий, твердий

и - голосн., ненаголош.

к - приголосн., ненаголош., глухий, задньоязиковий, зімкнений чистий, твердий