Япостараюсь : ) одного холодного вечора, повернувшись з прогулянки, світланці почало боліти горло, тоді батьки зрозуміли, що дівчинка захворіла. вони почали піклуватися і доглядати за нею, але зрозуміло, що це було не весь час. ось вже пару днів світланка лежить з сумними , кашляючи, та не може дочекатися, коли до неї хоч хтось прийде. незабаром її вуха почули, що хтось йде до неї в кімнату, тому, вона вирішила закрити очі, показуючи, що вона спить. але коли вона це зробила, то незабаром почула знайомі голоси. так, це були її любі однокласники. вона вийшла зі стану сна та посміхнулась, дивлячись на них, вже веселими очима. дівчинка взнала, що однокласники, як тільки почули про хвору товаришку, зразу домовились навідати її на днях. також, вони принесли їй гостинці, які були не тільки корисні, але й смачні. за цей час, що вони проводили у світланки, друзі розповіли їй про нові завдання та предмети в школі, а ще, деякі з них і пояснили. під вечір, однокласники сказали, що дівчинці потрібно відпочити, а також, набиратися сил. вони пообіцяли, що наві її ще, якщо вона буде довго хворіти через пару днів світланка повернулась до школи весела та здорова, а обійнявши своїх однокласників вона зрозуміла, що у дружбі - сила.
ВасилийКлимова1695
13.01.2021
Привіт сашко. - привіт оленко! ї - петрику, а ти сьогодні йдеш в бібліотеку? - звісно. сьогодні я хочу взяти декілька цікавих книжок з казками. - чудово! я також сьогодні йду в бібліотеку. - о, тоді йдемо разом. - давай. - ти читав ось цю книгу? - ні, оленко. а ти? - я читала. вона дуже цікава! - зрозумів. отже візьму я сьогодні саме цю книжку. - бери, вона дуже цікава. - оленко, а ти часто буваєш в бібліотеці? - так, петрику. тут дуже цікаво, і є багато книжок з малюнками. - і я часто буваю в бібліотеці. - петрику скільки ти вже ходиш в бібліотеку? - три роки, а ти? - а я два. - гаразд оленко, я пішов додому. бувай! - до зустрічі петрику!