Ть, голубу! перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки1.на широкій вкритій оксамитовим килимом турецькій канапі сидів лікар. 2. згори з міста текли до води запахи вечірніх лип. 3. всі за винятком бойчука здивовано дивилися на шкіпера. 4. усяка пташечка радіючи співала. 5. осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. 6. старий зараз ніякої роботи не визнає окрім пасіки.​

Щоб зрозуміти, як стати успішною людиною, необхідно спочатку визначитися, що є успіх для людини. Як на мене, успіх – це коли докладені людиною зусилля в якійсь сфері життя приносять позитивний результат та моральне задоволення. Своїх перших успіхів ми досягаємо ще малечею. Безпомічні немовлята з часом роблять свої перші кроки та промовляють перші складні речення. Потім дитина дорослішає та вміє все більше речей робити самостійно, і це – її успіх, закладений природою. А от у більш дорослому віці наша успішність вже залежить від нас самих, від наших мрій та бажання працювати. І важливо, щоб ці мрії були варті тих сил, що ми витрачаємо на їхнє здійснення.

Зараз успішною вважається людина, яка є популярною, гарною на зовнішність, багато мандрує, має гроші, можливості, шанувальників, купу друзів, розваги та активно цим користується, виставляючи на показ у соціальних мережах. Більшість підлітків мріють саме про таку успішність. Покоління моїх батьків вважало показником успішності людини гарне власне житло, автомобіль, міцний шлюб, гарну освіту, стабільну добре оплачувану роботу. Ще раніше у поняття успішності вкладалося якесь відмінне значення. Тобто поняття успіху змінюється в залежності від соціальних умов.

Та як показав досвід людей, яких вважали або вважають успішними, зовнішня успішність не завжди робить їх щасливими. А ще успіх у чомусь одному – кар’єрі чи творчості – не гарантує успіху в особистому житті. А скільки людей у гонитві за тим, щоб відповідати суспільним стандартам успішності, втрачали свої справжні таланти, бажання та мрії. Скільки творчих людей зрікалися своїх захоплень заради високої зарплати на немилій роботі, скільки людей обрали супутників життя не за внутрішніми відчуттями, а через їхні гроші або високий соціальний статус!

Отже, з усього вищезазначеного можу зробити висновок для себе – успішність людини може виміряти лише сама людина. Те, наскільки вона задоволена своїм життям, і є її успіх. Лише сама людина знає, чого вона хоче, що вона для цього зробила й що врешті отримала. Справжня успішність людини – це вміння прислухатися до себе та вміти протистояти чужій думці та моді, коли вони нав’язують помилковий шлях.

Відповідь:

з апострофом

Пояснення:

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

1)Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного]] (крім р), який належав би до кореня: солов'їний, сім'я, м'ята, п'ятниця, зв'язати, п'ю, б'ється, в'яз, м'язи, ім'я, В'ячеслав, Стеф'юк; верб'я, верф'ю, торф'яний, черв'як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: зв'язок, підв'ялити, обм'яклий, розв'ючувати.

2)Після твердого р у кінці складу: подвір'я, сузір'я, на узгір'ї, з матір'ю, кур'єр, пір'їна. Якщо ря, рю, рє позначають сполучення м'якого [р'] із голосними а, у, е ([р'а], [р'у], [р'е]), то апостроф не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.

3)Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без'язикий, від'єднати, з'ясувати, над'їдений, над'ярусний, роз'ятрити, роз'юшений; дит'ясла, пан'європейський.