Твір на тему моя майбутня професія. з тезами ​

Цим осіннім днем я вирішив написати твір про нещодавно прочитану мною книгу «пригоди тома сойєра ». автором цієї книги є письменник марк твен. це чудова книга справила на мене сильне враження . я читав її на одному диханні три рази , і всі три рази вона мені дуже . про що ж вона , ця прочитана мною книга ? роман «пригоди тома сойєра » оповідає про самому звичайному хлопчика тома сойєра , який живе на півдні америки. дія книги розгортається до громадянської війни. том , дуже забавний малий , був покараний суворої тіткою за те , що замість школи пішов на купатися на річку. тітка змусила його фарбувати паркан , але у цього милого хулігана назріло план , як звільниться від рутинної роботи. книга «пригоди тома сойєра» закінчується дуже забавно. я кожному раджу прочитати її . нещодавно , коли я зайшов в гості до друга , я побачив у нього на книжковій полиці «пригоди тома сойєра» і мені захотілося перечитати цю книгу ще раз .

минуло п'ять років. кожен персонаж знайшов власну стежку в житті. та куди б не занесла доля наших улюблених героїв, пам'ять про шалені пригоди в цирку завжди манила друзів, за сотні кілометрів об'єднувала їхні серця.

      одного разу вирішив іван сила на деякий час полишити свій дім, щоб разом з мілкою податися до чудової столиці. навіть не вірилося, що кілька років тому місто здавалося зовсім чужим та вражало величчю споруд. нарешті потяг спинився на тому ж вокзалі. сьогодні, як і колись, усі перехожі метушилися, кудись поспішали. але   тепер іванові це не здалося дивним. проте його увагу метушня на площі. річ у тім, що якийсь поліцейський упіймав чергового розбишаку. він голосно намагався переконати малолітнього хлопчину, що крадіжка – це неприпустимо. служник порядку продовжував:

- послухай мене, синку, колись я також вважав, що поцупивши чужу річ можна легко підзаробити. не чув за своїми ганебними вчинками жодної провини. поверни власникові кишеньковий годинник. попроси вибачення і можеш іти своєю дорогою. 

      голос, що звучав, здався іванові дуже знайомим. ще мить і погляд поліцейського упав на нашого силача. іван сила люб’язно усміхнувся. запала тиша. люд почав розходитися, а поліцейський обняв силача. мабуть, ви уже самі здогадалися, що це був міха голий. 

      почалась довга душевна розмова. друг розповів, що давно зав'язав з крадіжками. звільнився з посади охоронця в цирку й став працювати поліцейським. похвалився, що на новій роботі пристойна платня. у важкий час, коли намагався знайти самого себе, зустрів своє щастя. незабаром вони одружаться. здивований іван намагався щось сказати. та радісний товариш не замовкав і запросив на весілля. 

      іван теж попросив друга після торжества завітати до нього в гості. тільки тепер, мілка, котра увесь час не втручалась у розмову, смиренно покивала головою. поліцейський зауважив, що давно хотів після торжества відвідати дорогого приятеля, тому запропонував піні, пандорському, фандіго й ренаті приєднатися до подорожі. іван був у захваті. а мілка жартома пообіцяла, що приготує багато галушок, які на той час уже навчилась готувати. усі засміялися і втрьох попрямували столичним парком, геть усіяним пахучим цвітом…