Пригадай .що означають такі українські народні вислови. гедзь укусив.і гадки не має.і кравець.і швець. і надуду грець.

ґедзь укусив – про людину, яка нервує, у якої поганий  настрій.

і гадки не має - навіть не підозрює.

і кравець, і швець, і надуду грець- багатогранна і талановита людина.

Система проти особистості.  не мир або виселення , а система .  чільні , що стали традиційними , принципи відносин псевдо розумних людей.  чому псевдо ?   тому, що розум не може вести за сірою масою у прірву.  кожна людина або переважна більшість людей народжуються не тільки з певним даруванням , але і з метою і завданнями , які йому необхідно вирішити і досягти за його талантів. мета і завдання разом зі здатністю вирішити і досягти їх.  конкретні і дуже особисті , виключно для кожного даної людини.  у кожної людини з раннього дитинства проявляються певні інтереси та здібності.  кому - то цікаво майструвати , іншому олівець дорожче ложки , третій все віддасть , щоб дістатися до дна печери. система - це " конвеєр " , який штампує деталі.  розумом керує бог .  конвеєр запустили дуже давно , і мільйони " зомбі механіків " старанно його обслуговують.  на службі у системи всі досягнення "прогресу" : телебачення , масова кіноіндустрія , реклама , красиві брязкальця і ганчірки , водоканал , нафтопровід , супутниковий зв'язок і ядерну зброю .  з цього випливає - якщо не ляжеш на конвеєр , ляжеш під прес і підеш в утиль .  система тотально пригнічує будь-які спроби особистості заявити про себе.  загальна освіта .  загальне !   це формулювання виключає будь-який індивідуальний підхід !   всі індивідуальні особливості особистості дорівнюють загальній лінійкою.  потенціал не розкривається , і діти залишаються таємницею за сімома замками навіть для самих себе.  існує стійка думка , що генії це виняткова рідкість.  брехня !   нахабна , тупа , огидна брехня!   згадаймо епізод з фільму "розіграш " ( володимира меньшова ) , в якому завгосп виявив , що учні не на уроці , а у фотолабораторії освоюють гітару.  їх розмова переходить в полеміку про самоповагу і самовираженні .  хлопці , відстоюючи свою точку зору , згадали кілька відомих прізвищ , на що отримали відповідь - " кого в приклад ставите ? ! гениев ! " . вони знайшли те , що дозволить їм бути щасливими , виразити себе і служити людям , займаючись улюбленою справою.  що ще потрібно?   навіщо їм хромати з дихромат ? ? ?   скажіть , навіщо людині з явно вираженими здібностями і інтересами , або тому, хто вже вибрав свою дорогу до щасливого майбутнього витрачати сили , нерви і час на загальну освіту ? ? ?   візьмемо літературного персонажа шерлока холмса.  йому було плювати на те , земля навколо сонця крутиться або навпаки.  це була зайва даремна інформація .  зараз зайвої інформації в день на душу населення валиться більше, ніж сто років тому на ціле місто.  у тому ж фільмі "розіграш " один з персонажів стверджував , що темпи не ті , не можна розтрачувати час на всяку марну нісенітницю , потрібно зосереджувати зусилля на одному і досягати успіху.  з тих пір пройшло близько сорока років.  навчити читати , писати і рахувати - святий обов'язок.  весь інший багаж інформації ( не знання ) повинен бути факультативним . на розвиток особистості необхідно пускати всі доступні ресурси .  тільки через реалізацію своєї мети людина знаходить своє щастя і приносить максимальну користь суспільству.  обов'язковою для людини повинна бути мета в житті , а не диплом!

Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. класична українська література, починаючи від шевченка чи навіть ще й від котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. до велетнів української національної культури безперечно належать тарас шевченко, іван франко, максим рильський. шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. у своєму "кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї україни. вірні традиціям великого кобзаря, класики нашої літератури створили в цей час такі всесвітньо відомі шедеври мистецтва слова, як соціальні повісті й романи (панас мирний), драми й комедії (і. карпенко-карий), поезію і прозу (іван франко), громадянську лірику і публіцистику (павло грабовський). ці письменники боролися за чистоту й яскравість літературної мови, за високу художню майстерність.з двадцятих років руйнувалися наші безцінні святині, палилися українські бібліотеки, безжально витіснялася рідна мова з державних установ, середніх і вищих навчальних закладів. ярлик "націоналіста" відразу чіплявся кожному лише за те, що розмовляв рідною мовою.внаслідок такої "інтернаціоналізації" наш народ вироджувався, був позбавлений знань про власну історію, культуру.максим рильский у своїх віршах та творах закликав нас любити рідну мову та зберегти її для своїх нащадків. він у своїй поезії надавав велике значення порівнянням та метафорам, підкреслюючи, що вони прикрашають літературну українську мову.під час великої вітчизняної війни, коли горіли жахливим полум'ям міста та села україни, коли ненависний ворог хотів задушити нашу національну свідомість, український народ не зрікся своєї мови. жага любові до вітчизни і жага помсти ворогові були провідними мотивами творчості рильського під час війни. одним з найкращих віршів рильского є "рідна мова". поет радить вчитись у народу, в якого "кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина". замислюючись над рядками цього вірша, я уявляю собі історичні події того часу, коли рідну мову " ярмо хотіли запрягти, як дух степів, гарячу, і осліпити, й повести на чорні торжища, "хай немеркнучим заповітом усім синам й донькам україни стануть полум'яні слова максима тадейовича: мужай, прекрасна наша мова,серед прекрасних братніх мов,живи, народу вільне слово,над прахом царських корогов,цвіти над нами веселково,як мир, як щастя, як любов! максим рильський проголосив ці патріотичні слова багато років тому, а звучать вони свіжо, актуально, адже боротьба за волю і співуче слово триває, бо вічним є народ, його національна свідомість, його культура і рідна мова.