Скласти оповідання на вільну тему, не менше сторінки, українською мовою

    скласти оповідання на вільну тему українською пропоную так:     моя тварина     у мене вдома живе собака бім та кішечка марфа. першою у нашому домі з'явилась марфа. її ще маленькою на вулиці знайшла моя матуся. йдучи з роботи, мама помітила самотнє кошеня та не змогла пройти повз. і ось уже 10 років марфа живе з нами. вона дуже незалежна та зовсім не лагідна.     повною протилежністю марфі є наш собака. бім - мій найкращий друг. про його батьків та породу ми нічого не знаємо, адже також знайшли його на вулиці. бім з маленького щеняти виріс у гарного пса. зараз йому 3 роки. бім має веселий норов, він дуже лагідний та щирий. ось такі улюбленці живуть з нами.

Зима. царство снігу i морозу. одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. як гарно прокинутися вранці й відчути початок нового зимового дня! прокинешся, скочиш зi свого ліжка, пiдбiжиш до віконця — i твої очі відразу ж засліплює океан кришталево-чистого снігу. він, наче дорога матерія, блищить i переливається під скупими променями зимового сонця. дерева надворі теж у важкому дорогому вбранні. пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi білою пухкою тканиною. на гілках деяких дерев розвішано годівнички. снiгурi, горобці та iншi птахи прилітають туди підгодуватися. приємно i весело спостерігати за галасли вою метушнею птахів! вранці може піти сніг. iнодi вiн густий, пухнастий, а ще вiн може ледь яскриться на сонці. тодi здається, що з неба сиплеться легке i майже непомітне срібло — й увесь ранок через це набуває урочистості. дуже приємно бути надворі зимового ранку, дихати його чистим морозним повітрям!

На мою думку, в дану тезу геній-філософ вклав наступний зміст: відкрий своє серце ближньому... твоя душа - неозорий р, самотнє его приречене блукати в безмежності цього поневіряючись від монотонності й беззмістовності власного існування.

В наші дні, досить популярним напрямком є втеча від буденності, від стереотипів, нетрадиційність поглядів, відмінність від "сірої маси" (а головне - показати свою нестандартність, наголосити на своїй "іншості"). Масовий спротив стандартам стає мейнстрімом, а отже - формує свої стандарти. Показова оригінальність - всього лиш черговий тренд. Чергова мода на чергове масове божевілля. "Сіра маса" витісняється "Кольоровою", візуально яскравішою, але все тою ж Масою. Спротив заради спротиву, "брейк зе систем, бо так треба" - така характеристика сучасних молодіжних тенденцій.

Справжня оригінальність - це діагноз. Це доля. Невідвороність. Дар, і водночас - прокляття. Не той непересічний, хто зумів виділитись з маси, а той, хто не зумів у неї вписатись. Такі люди не хизуються своєю нестандартністю, не кричать "ЯНЕМАСА!". Вони самотні від природи. Вони не потребують суспільства. Вони творці, а не творіння. Такі люди вільні від стереотипів. Це найглибша й найцінніша свобода, проти якої "все злото - лиш болото".  Звідси випливає висновок: вроджена нестандартніть - неймовірний дар, що робить людину безсмертною у всіх значеннях.

Але у всього є своя ціна. Чим більша сила - тим більша відповідальність. Геніальність приречена на самотність. І якщо вище я описував самотність як блаженство, зараз пропоную заглибитись в її негативні сторони. Люська душа, як великий будинок. В ній знайдеться місце для всіх, а самотність прирікає на монотонне блукання. Ми створені, щоб любити не тільки себе, а й інших ("Всякому серцю - любов і тепло"). В цьому, на мою думку, секрет душевної гармонії, якої так шукав Сковорода: щасливий лише той, в чиїй душі є криниця, з якої в спеку можна напитись самому й напоїти друга. Свіжа благодатна вода з внутрішньої криниц стає елеєм тільки тоді, коли нею поділишся. Самотність (справжня, вроджена самотність) позбавляє людину здатності задовольнити свої суспільні інстинкти. Це створює постійну внутрішню порожнечу, відчуття неповноцінності, часто доводить до божевілля. Хтозна... можливо, саме в божевільних "розум, як чистий кришталь".

Объяснение: