хліб - це багатсво нашої країни. його треба берегти і шанувати. а як хліб з'являється на нашому столі? вирощування хліба - це чітко складена праця не однієї людини. для того, щоб ми могли їсти добрий хліб, спочатку землю потрібно обробити. навесні трактори її оруть, культивують. далі сіялки сіють зерно. всю весну зерно росте, а літом починає колиситися. завдяки сонцю колосся дозрівають і на прикінці літа або на початку осені прийшов час збирати врожай. комбайни збирають наше зерно і відвозять його до млина. саме у млені звичайне зерно перетворяється в борошно з якого або на пекарнях, або у дома печуть саме той хліб, що кожний день є у нас на столі.
ynikolaev2657
16.01.2023
Качественно выполнить морфологический разбор числительных невозможно, не видя их в предложении. двое (суток) – имя числительное. i обозначает количество предметов: сколько суток? двое. н. ф. – двое. ii морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить. iii синтаксическую роль цельного словосочетания двое суток вне предложения определить невозможно. это может быть подлежащее (двое суток – срок небольшой), обстоятельство (от отсутствовал двое суток), сказуемым (цельное словосочетание в этом предложении – двое суток). триста (человек) – имя числительное. i обозначает количество предметов: сколько человек? триста. н. ф. – триста. ii морфологические признаки: постоянные – количественное, целое, сложное; непостоянные – в именительном или винительном – вне предложения не определить. iii синтаксическую роль и этого цельного словосочетания определяйте самостоятельно: это может быть подлежащее или дополнение. сорок четвёртого (года) – имя числительное. i обозначает порядок предметов при счёте: года которого? сорок четвёртого. н. ф. – сорок четвёртый. ii морфологические признаки: постоянные – порядковое, составное; непостоянные – в единственном числе, мужском роде, родительном падеже. iii синтаксическую роль определяйте самостоятельно: не видя предложения, сделать это невозможно. оба (раза) – имя числительное. i обозначает количество предметов: сколько? оба. н. ф. – оба. ii морфологические признаки: постоянные – количественное, собирательное, простое; непостоянные – в именительном или винительном падеже, вне предложения не определить. iii тоже самостоятельно придётся вам решать вопрос о роли данного словосочетания в предложении. слова для морфологического разбора только в предложениях!
bulk91675
16.01.2023
Осінній ліс спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. дерева міцно засинають в очікуванні зими. тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. тому в лісі часті тривожні сутінки. і стоїть тиша. чути тільки як завиває осінній вітер. іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. проповзе між опалим листям їжачок. до них відізветься тиха розмова пташок. але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. великий грибний острів – це осінній ліс.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишите на украинском оповідання про хліб .3 клас от куда он появился и т д где-то 10-12 предложении .некопировать с интернета
хліб - це багатсво нашої країни. його треба берегти і шанувати. а як хліб з'являється на нашому столі? вирощування хліба - це чітко складена праця не однієї людини. для того, щоб ми могли їсти добрий хліб, спочатку землю потрібно обробити. навесні трактори її оруть, культивують. далі сіялки сіють зерно. всю весну зерно росте, а літом починає колиситися. завдяки сонцю колосся дозрівають і на прикінці літа або на початку осені прийшов час збирати врожай. комбайни збирають наше зерно і відвозять його до млина. саме у млені звичайне зерно перетворяється в борошно з якого або на пекарнях, або у дома печуть саме той хліб, що кожний день є у нас на столі.