Твір написати не великий( маленький) тема: що таке порядність у 21 віку

у 21 столітті дуже мало порядних людей. порядність - це ввічливість, чесність, у різних ситуаціях. наприклад, уступи місце старим, старій людині перейти дорогу, донести щось. порядність - це коли людина признається у своїх помилках, не буде обвинувачювати іншу людину.  

ми не раз задумувались над тим, а що ж таке порядність у 21 столітті. в нашому розумінні порядністю називається чесність, яка тісно межує з дотриманням прийнятих у суспільстві норм. величезний вплив на закладення етичних норм в нашому житті роблять наші рідні, не потрібно забувати також і про друзів, які теж мають неабиякий вплив на нас. але найголовніше полягає в тому, що людина сама може обирати собі життя,шлях розвитку. напевно справжня порядність полягає в тому, щоб жити своїм розумом, прислухатися до своїх думок.

Вже за кілька тижнів почнуться канікули, на які маю справді грандіозні плани. Цього літа я планую підтягнути англійську, навчитися в'язати шарфики та плести браслети. У червні я відвідаю дідуся та бабусю. Дід планує навчити мене рибалити та варити рибну юшку на вогні.    

  Липень я проведу з батьками. Ми багато подорожуємо Україною. Сподіваюсь, що цей рік не стане винятком. У серпні я лишусь вдома та проводитиму час із друзями. Нам ніколи не буває сумно разом. Сподіваюсь, що всі мої плани та маленькі мрії здійсняться.

Объяснение:

Перший хліб. Ніде у світі того не роблять, що роблять лемки, освячуючи перший хліб. Обирають найбільшу піч у Зелених Млинах, за коровайниць, ті випікають велетенський коровай, із нього мелива, одягають хлопця і дівчину в старовинний національний одяг, покладають їм пшеничні вінки на голови, тоді беруть коровай на рушник і через усе село з музиками несуть до майдану. На майдані процесію зустрічає натовп, перед яким стоїть стіл, застелений білою скатертю. З натовпу виходить найстарший із лемків і найстарша з лемківень, також у старовинних костюмах, приймають коровай від молодих і дарують його народові — покладають на стіл. Старий говорить якісь високі слова про хліб, про одвічне благо мати його сьогодні та повсякчас, про щастя сіяти та збирати його, про землю, яка ні до чого не здатна без людської любові та без наших рук. Тоді бере ножа, і, доки музики грають «Твій день настав», лемки підходять до столу породинно, і кожна з родин отримує свою частку короваю, до числа їдців. Вільно той шматок поділити і з’їсти тут же таки і вільно однести додому й причаститися новим хлібом у родинному колі, після чого дозволено всім учиняти хліб з нового врожаю.