Перевести слова в давальний відмінок: подруга, , колега, потуга, посуха, перемога, стежка, доріжка, берізка, зачіска, недомовка, суперечка, бібліотека, аптека, атака, тріска, думка, витримка, річка, кушетка, книга.перевидите хоть что

подрузі

і

колезі

потузі

посусі

перемозі

стежці

доріжці

берізці

зачісці

недомовці

суперечці

бібліотеці

аптеці

трісці

думці

витримці

річці

кушетці

книзі

 

Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які до досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!

Озна́чення (лат. atributum) — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета. Він відповідає на питання чий? (чия, чиє, чиї) який? (яка, яке, які) котрий?. Підкреслюється хвилястою лінією: Означення буває поширене або непоширене.

Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. Український термін «підмет» є калькою з subjectum, утвореного від слів sub («під») + jacio («метаю»)[1].

Объяснение: