м - [ м ] - приголосний, дзвінкий, непарний, твердий.
я - [ я ] - приголосний, дзвінкий, непарний, м`який, сонорний.
н - [ н ] - приголосний, сонорний, твердий.
и - [ и ] - голосний, ненаголошений.
т - [ т ] - приголосний, твердий, глухий.
ь - [ ь ] - приголосний, сонорний.
9 букв, 4 звука.
natabodrikova
29.12.2020
Твір на тему «пісня - душа народу» пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа. є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч: а пісня - це душа. з усіх потреб потреба. лиш пісня в серці ширить межі неба. на крилах сонце сяйво їй лиша — чим глибше пісня, тим ясніш душа. народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатство цілого народу!
printdecor
29.12.2020
Повесть “тарас бульба” мне нравится. она рассказывает о прошлом нашей страны. я люблю читать о тех героических временах, когда складывалась государственность. и характеры у людей в то время были особенные, самоотверженные, целеустремленные. мужчины занимались ратными подвигами. не было важнее цели, чем отстоять свободу и независимость страны. гоголь показывает в своей повести замечательных героев: тараса бульбу, остапа, их товарищей по оружию. мне нравится главный герой повести — тарас бульба. он сильный, смелый, решительный воин и отец. честно выполняя свой долг, тарас бульба громит польских захватчиков. но ему выпадает на долю великое испытание. его младший сын андрий — предатель. и тарас находит в себе силы казнить изменника. видят его старые глаза и гибель сына-героя остапа. что остается ему — умереть за родину, это и делает полковник. он не просто гибнет, а спасает своих товарищей. не думая о себе, о том, что огонь уже лижет его ноги, тарас кричит, соратникам уйти от преследователей. да, он погиб мученической смертью, но не сгинул его отряд, который будет бить врагов до победы.
духмянить [ д у х м `я н и т ь ] - дух-мя-нить 2 скл, 3 голосних, 6 приголосних, 2 нагол.
д - [ д ] - шумний, дзвінкий, м`який, приголосний.
у - [ у ] - ненаголошений, голосний.
х - [ х ] - приголосний, снорний.
м - [ м ] - приголосний, дзвінкий, непарний, твердий.
я - [ я ] - приголосний, дзвінкий, непарний, м`який, сонорний.
н - [ н ] - приголосний, сонорний, твердий.
и - [ и ] - голосний, ненаголошений.
т - [ т ] - приголосний, твердий, глухий.
ь - [ ь ] - приголосний, сонорний.
9 букв, 4 звука.