Составьте мне предложения с такими словами: мимохiдь, мимохiть, натщесерце

  там він мимохідь спокушає свою кузину лору.

  наталя намагалася нахмуритися сердито, та лице її мимохіть прояснилося тихою, блаженною усмішкою.

  сухобрус. натщесерце в неділі і в празники пив почаївську священу воду.

 

Різдво - це дуже красиве і радісне свято, яке з нетерпінням чекають дорослі і діти. його святкують у всьому світі, але в моїй родині це особливе свято зі своєю атмосферою та звичаєм. і я хочу розповісти про наші звичаї які ми виконуємо на свят вечір 6 січня. вечір перед різдвом називають святим вечором. зранку мама готує страви для святкової вечері. я з татом наряджаємо ялинку, прикрашаємо іграшками і гі. біля неї - сніп з зерна пшениці, так званий дідух, який ми робимо усі. мій тато ще з осені заготовив зажиткові спопи,а ми вже у цей вечір з цих заготовок берем по кільканадцять обплетених пучків та увязуємо у пишний вінок.знизу робим розгалуження, щоб дідух стояв.його прикрашаєм корольовими стрічками та засушеними квітами. це наш сімейний високомистецький витвір, в який ми вкладаємо свою любов,адже він буде уособлювали предка- оберігача роду. свята вечеря складається з 12-ти традиційних страв, які ставлять на стіл, накритий білою скатертю. одною з головних страв являється кутя, найголовніша обрядова їда. мама готує її з пшеничного зерна попередньо замочує у воді, товче у ступі , висушує,знов товче, щоб очистити зерно від луски,тоді відварює.до звареного збіжжя додає мед,тертий мак,горіхи та родзинки.усе це заправляє узваром.це найсмачніша страва. як тільки на небі зажевріє перша зірочка, всі збираються на святкову вечерю. після вечері звучать колядки які ми усі співаємо та бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над вифлиємом під час його народження, освітлювала нам ш лях до добра і щастя.

Тяжку долю жінок-матерів змалював у своїх творах видатний український письменник та поет т. г.шевченко. у творах «наймичка», «катерина», «марія», «сова» розповідається про жінок-матерів, які, самостійно виховуючи своїх дітей, з різних причин пережили трагедії свого життя. поема «катерина» була першим твором, в якому розповідається про тяжку долю жінки-матері. в ньому йдеться про тяжку долю матері, яка поза шлюбом народила сина від москаля, що пішов на війну і не повернувся. дівчина не знаходить підтримки своїх батьків, вона у розпачі і вирішує йти на пошуки свого коханого. але потім вона кориться своїй долі і в тяжкій душевній травмі залишає сина напризволяще, а сама топиться.катерина була слухняною дівчинкою, була надією своїх батьків. але шевченко вже бачить, яка тяжка доля чекає дівчину, про що говорить у таких рядках: «катерино, серце моє! лишенько з тобою! де ти в світі подінешсяз малим сиротою? хто спитає, привітаєбез милого в світі ? »саме така доля чекала катерину, котра одна, в злиднях, пішла шукати батька дитини, який покинув їх назавжди.твір «наймичка» став другим твором про тяжку жіночу долю. хоч долі цих жінок і відрізняються, але в чомусь вони перетинаються. в цьому творі йде мова про те, як наймичка ганна народила сина марка. про історію його народження автор нічого не розповідає, а починає оповідь вже після його появи на світ.ганна підкидає свого маленького сина до заможних селян. залишається тільки здогадуватися, чому мати йде на такий вчинок. з часом дівчина наймається в будинок до прийомних батьків своєї дитини. її очікує тяжке випробування: бачити кожен день свого сина, жити поряд з ним і робити все для того, щоб він нічого не запідозрив. для неї дуже важливим, але занадто тяжким було питання: чи зможе він її прийняти, чи не звинувачуватиме її у цьому вчинку. вона безмежно мучиться цими запитаннями, аж поки не розповідає про все своєму синові. хоч ганні і пощастило жити у добрих людей, але для матері це було тяжким випробуванням. т. г. шевченко у своїх творах створив нетиповий образ жінки-матері, і якщо його узагальнити, то ми побачимо добру, просту, красиву дівчину, гарно виховану, яка палко, але невдало закохується, має мужній характер, бажає щастя для своєї дитини і кориться своїй долі. саме такий образ жінки-матері в своїх творах розкриває нам тарас шевченко.