Придумати розповідь про висняну прогулянку з другом у вихідний день!

у ці вихідні ,ми з моїм товарищем, ходили до лісу на прогулянку.  сніг вже зійшов, то ж ми і вирішили піти пошукати проліски, вчителька казала що ще зарано для квітів, але ми все ж таки пішли. квітів там не було, но ми таки не іли що сходили до лісу, там ми побачили смішних білочок, які грали у салочки. сашко навіть їх сфотографував на телефон. тож ми весело провели час, а квіти ми пошукаємо на наступні вихідні, знову прогуляємось до лісу. весело нам із сашком

 

Мій дім - це моя фортеця слово "фортеця" - дуже старовинне, слово восьмого століття. в цей час йшли феодальні (міжусобні) війни. фортеця - це замок, тобто житло людини (людей). замки були побудовані для оборони господаря і його сім'ї від неприятелів (ворогів). часи змінюються, мода теж. зараз за вікном 21 століття. люди навчилися будувати більш зручні і комфортабельні житла. але, на жаль, ці будинки не сильно обороняють господаря і його сім'ю від нападу ворогів. вдома мене ніхто не образить, не обізве дурним словом. удома я відчуваю себе захищеною, як у фортеці, тому що "мій дім - це моя фортеця! " моя сім'я-це святе, моє улюблене, рідне. так багато значить для мене моя улюблена родина! я люблю свою родину, поважаю і ціную! так виходить сім'я, дорожче золота, друзі! сім'я - це святе, улюблене, рідне! моя сім'я складається з чотирьох осіб: бабуся, мама, тато, я. ми проводимо вільний час всі разом. адже для кожної людини "сім'я" - це найдорожче, улюблене слово. а будинок у теплій сімейній атмосфері завжди зігріває, тішить. всі свята ми зустрічаємо разом, у нас є свої сімейні традиції. кожен день у нас в родині щось відбувається. і з кожним днем все більш незвичніше. коли у нас хто-небудь в сім'ї застуджується, то бабуся піклується. хоч ми вже самі самостійні, але нам, все одно потрібна турбота, любов, підтримка: сім'я - це велике щастя. адже кожному з нас потрібна турбота, любов, розуміння, щирість.: у нас дуже міцна сім'я. нещодавно у нас з'явилася дуже хороша новина: у моєї сестри з її чоловіком буде малюк. а народження дитини - це найкраща, найщасливіша подія. адже у світі з'явиться зовсім маленький чоловічок, який з народження все дуже добре розуміє. у нашій родині тепла атмосфера і душевності вистачить і йому. бережіть свою сім'ю - адже це найкраще, що є в нашому житті. удома я відчуваю себе захищеною, вільною, як у фортеці. адже вдома ні хто один одного не образить, а навпаки намагається захистити. сім'я - це святе, улюблене, рідне!

  хліб — геніальний витвір людства.кожна епоха дає свої поняття про цінності. для епохи середньовіччяхарактерне матеріальне збагачення, для епохи відродження — духовнезростання, для епохи сорокових років xx століття — завоювання і за_гарбання. з цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводитидокази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твер_дження, що найбільше багатство — хліб.коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші кош_товності. матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.звернімося до історії: радянський союз у 1933 році продавав хліб зазолото, коли україна гинула від голодомору. недаремно старі люди такізаощадливі, бо вони пережили це страхіття. моя бабуся, даруючи мамісвою каблучку, застерігала: «бережи, може колись за неї виміняєш шма_ток хліба». у роки великої вітчизняної моя бабуся ходила на село вимі_нювати продукти за речі. а у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні кар_тки, село вимирало від голоду. божевільні від голоду люди здатні були навбивство заради шматка хліба.одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденнунорму ленінградця. я вжахнувся від побаченого, бо той сіро_коричневийшматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.пригадую фільм, побачений у дитинстві. ішлося про дореволюційнесело: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у до_лоню і їсть. але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі.тоді він був дешевим. ним годували худобу, він лежав на смітниках. цежахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли нешанують у селі. мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! народнамудрість навчає нас: «хліб — усьому голова», «є хліб — буде й пісня».і дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню за_водить лише сита людина.хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів.хліб — це святиня. не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гос_тей, хлібом_сіллю благословляють матері своїх дітей. і це не тому, що хлібі сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. хліб — це міра совісті і людяності.