Іть будь-ласка твір на тему моє місто бровари

м. броварибровари – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр броварського району київськоїобласті.вперше бровари згадуються в документальних джерелах 1630 р. назва міста, за однією з версій, пов’я-зана з броварництвом – пивоварінням.у 40-60-х роках хіх ст. у броварах і на броварщині кілька разів побував тарас шевченко. це перебуваннязалишило помітний слід у його літературній творчості (поеми «катерина», «варнак», «сотник», проза, що-денник). 18 травня 1861 року броварці віддали останню шану кобзареві: поета відспівували у свято-тро-їцькій і петро-павлівській церквах.броварський район створено навесні 1923 р. до його складу, як свідчать архівні джерела, крім нинішніхсіл входили хутір биківня, села дударків, троєщина, вигурівщина, кухмістерська слобідка, воскресенськаслобідка, позняки, бортничі. населення броварів становило на той час 4065 осіб.у 1930 р. броварський р-н як адміністративну одиницю ліквідували, а місто бровари, де на той час було 5618 жителів, підпорядкували київській міськраді.у 1931 р. зареєстровано колгосп імені ілліча. із організацієюйого починається розкуркулення броварських господарів, якенабирає розмаху перед голодомором 1932-1933 років.за свідченнями очевидців у броварах від голоду померлобагато людей, у тому числі й дітей. проте в державному архівікиївської області не збереглося жодних даних про кількість по-мерлих. немає таких даних і в броварському архіві. очевидно,записи актів громадянського стану, зокрема записи про смертьлюдей у 1932-1933 роках, за наказом місцевої влади, яка ревновиконувала накази сталінських посіпак, було ретельно знище-но. тепер уже навіть приблизну цифру загиблих від голодомо-ру дорослих та дітей встановити неможливо. очевидці трагедіїголодомору – корінні жителі міста встановили прізвища 134-хпомерлих.на території свято-покровської православної церкви київ-ського патріархату зусиллями церковної громади встановле-но дерев’яний хрест – поки що єдиний у місті пам’ятний знакжертвам голодомору 1932-1933 років. планується встановитихрести в місцях масових поховань жертв голодомору, а такожголовний пам’ятний знак.вшанування пам’яті жертв голодомору

я живу у місті бровари. це дуже красиве місто особливо літом. в ньому багато красивих парків, дитячих майданчиків. я з батьками ходив(ла) в броварський краєзнавчий музей, мені дуже . для дітей створюють різні розважальні заходи. мені дуже подобаэться моє місто.

Знову настала всі дерева скинули свої листяні сукні та одягнулись в білосніжні шубки, які їм подарував снігопад. а навкруги біло, бі в лісі ні хто не пошевельнеться - всі сплять.  тільки коли пройде вночі метелиця, яка замете всі сліди пригод, настане ранок. сніг переливається під проміннями сонця, що такими теплими та ніжними. можна почути як трішки почала бігти в тоненький річці водичка. і в таку чудову погоду защебетали пташки, чути як бавляться зайчики. але ще рано покидати зимі ці краї. пройде день-два й знову наступить тиша, все засне, аж поки не прийде весна.

Осінь - це чудесна пора року, коли все навкруги наповнюється золотим кольором. все живе готується до довгого зимового сну. на подвір'ї  повітря пахне щойно минувшим осіннім дощем. в садах час збирати урожай, за яким ми старанно доглядали. якщо в цей час поїхати за місто, то можна почути, як прощаються птахи перед далекою подорожжю. як шумить вже посохла пшениця. в цей час уже на жаль не почути жужання бджоли, яка працювала все літо аби ми могли насолодитися холодною зимою її медом. в лісі багато звірів робить запаси на зиму і готується до сну. приємним моментом осені також є збирання грибів. саме для цього багато сімей збираються на вихідні разом, щоб провести останні осінні дні в лісі подалі від галасливого міста. я люблю осінь за її спокій та за те що можна сісти перед вікном з гарячою чашкою чаю і спостерігати за тим як червоне листя танцює прощальний вальс.