Твір "зимові розваги" використовуючи дієслова

    всі ми довгий час чекали на зиму, а найбільше - на зимові канікули, адже канікули - це пора радості, сміху, а найголовніше - справжніх зимових розваг.

    зимові розваги бувають різними: можна ліпити сніговиків, грати в сніжки, кататися на санках, лижах чи ковзанах тощо.

    найбільше я люблю з друзями грати в сніжки та кататися на санках. щодня, на канікулах, ми гуртом виходимо на вулицю і відразу починаємо бавитися: хтось перший ліпить сніжку та кидає її в когось із друзів: ось тут і розпочинається справжня "битва" - "битва" сніжками. потім, ми починаємо кататися на санках: ми відшукуємо найкращу гірку для катання неподалік нашого двору і розпочинаємо кататися на санках. іноді,хтось може принести з дому лижі, і ми, всі зачаровані цим " зимовим взуттям", по черзі намагаємося вправно проїхати хоч декілька кроків. також, я ходжу на каток разом з мамою і татом, і там ми розпочинаємо наш сімейний "марафон": хто швидше проїде на ковзанах. звичайно, завжди виграє тато, адже він насильніший та найспритнійший з усіх нас.

  взагалі, зима - чудова пора року, тому що в собі вона приховує найбільше цікавих, корисних та приємних розваг. ось чому вона мені найбільше подобається. 

Шановні мої ровесники! хлопці й дівчата. ви колись замислювалися над тим, яку величезну цінність являє собою звичайне людське життя? колись видатний письменник, льотчик  .антуан де сент-екзюпері, про якого ви, звичайно, дещо знаєте, сказав про життя так: "  у людського життя немає ціни, але ми завжди чинимо так, немов існує щось ще більш цінне".

життя, що б там не казали, дісталося нам значною мірою випадково. не всім пощастило народитися і жити на світі. і живемо ми тільки один раз. усвідомивши це,  треба дбайливо ставитися до свого та чужого життя. бережіть себе та своїх близьких!

Здоров"я - це найдорожче з усього, що ми маємо. було б логічно стверджувати, що ми всіляко прагнемо його зберегти та поліпшити. але чи це так насправді? що ми вкладаємо у слова "земле барвінкова, дай мені здоров"я"? чи усвідомлюємо ми взагалі всю глибину і значущість цих слів? ми просимо здоров"я у землі, тобто у природи. але я не впевнений, що ми маємо на це право, що ми любимо і цінуємо її достатньо для того, щоб вона відповідала нам любов"ю та турботою.    ми спустошуємо, виснажуємо, забруднюємо землю замість того, щоб прикрашати її. замість посадити нові ліси, плодові сади, влаштувати затишні парки люди вважають за краще збудувати на місці вирублених дерев нові житлові райони. колись, не так вже й давно навколо нашої столиці буяли зеленню сади та ліси, річки та озера вабили до себе кришталево чистою водою. натомість зараз ми маємо забруднені водойми, вода яких отруєна хімікатами, захаращені пластиком залишки лі    про здоров"я за таких умов можна тільки мріяти. отже, перш ніж просити його у землі, слід добре подумати: а що саме ти зробив для своєї матінки-природи? ти свідомо не користуєшся пластиковим посудом та пакетами, не викидаєш будь-де використані батарейки, ти вирощуєш дерева, прибираєш залишки чужих "пікніків" у найближчому лісі тоді ти маєш моральне право просити здоров"я у землі, і вона тобі його обов"язково дасть.