Провідміняти числівники 444, 198, 572

н. чотириста сорок чотири                         сто дев'яносто вісім                 п'ятсот сімдесят два

р. чотирьохсот сорока чотирьох             ста дев'яноста восьми           п'ятсот сімдесяти двох

д. чотирьохстам сорока чотирьом         сто дев'яносто вісьмом         п'ятистам сімдесят двом

з. чотириста сорок чотири                         сто дев'яносто вісім               п'ятсот вісімдесят два

о. чотирьмастами сорока чотирьма   сто дев'яносто вісьмома;     п'ятьмастами вісімдесят                                                                                                                                                                   двома

м. на чотирьохстах сорока чотирьох       на сто дев'яносто вісьмох       на п'ятистах                                                                                                                                                                   вісімдесяти двох

 

Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. такі люди іншим. якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або каліці чи старенькому. з таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі . така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.  але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. вони завжди дорікають тобі. якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.  з такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше. 

Ще  з пелюшок   пам’ятаю свою бабуню ганну. вона завжди вставала з ліжка  після третіх півнів   та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося  на срібному блюдечку . але з часом це  стало їй у великій пригоді , адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. моя бабуня отримала професію,  набила руку   в своїй справі, тому її завжди шанували. навіть на пенсії вона ніколи  не била байдики . хоч  багато води сплило   з часів її молодості, любов до праці їй не втрачати  жаги до життя   до глибокої старості