Речення зі словами сірий, переказувати, родити в прямому й переносному значенні

с1рий вовк у л1с1 жив.    в1д переляку  хлопчик став с1рий, як земля.

м ама просила переказати бабу1 прив1т.          учитель  заставив переказати тв1р.

в мене родилась  гарна 1дэя!     наша  старша сестра  невдовз1 мала родити дитину.

Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки ше ше Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього навсього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.

Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик  душі, коли ти не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть сторонній людині, якій потрібна до Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи,  а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.

Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.

Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.

Объяснение:

Назва установи (закладу) протокол №6 оперативної наради керівництва ру гу мвс україни в м. києві 12.09.2006                                                                                  м. київ голова зборів: шульга с.в. секретар: цибуленко т.в. присутні: оперативні працівники іння у складі 15 осіб. порядок денний: 1. про хід виконання планових завдань на друге півріччя 2006 року. 2. різне. слухали: інформацію музики п.м. про хід виконання планових завдань на друге півріччя 2006 року. виступили: (хто, з приводу чого) ухвалили: 1. заслухану інформацію взяти до відома. 2. начальникам відділів забезпечити в повному обсязі виконання планових завдань. 3. начальникові відділу мормілю т.в. організувати роботу насамперед щодо до 01.12.2006 з урахуванням пропозицій і зауважень, внесених під час обговорення, доопрацювати окреме рішення з даного питання і доповісти начальникові іння павлову п.м.   голова наради      (підпис)      с.в.шульга секретар      (підпис)      т.м.харченко примітка до протоколу: протокол - документ, у якому фіксується хід обговорення питання й ухвалення рішень на зборах, нарадах, засіданнях, конференціях із зазначенням місця, часу й мети, складу присутніх та змісту доповідей. протокол укладає офіційна, компетентна особа, що засвідчує той чи інший факт. залежно від повноти висвітлення ходу засідання чи наради протоколи бувають: 1. стислі, де фіксуються лише ухвали. у них вказується порядок денний, прізвища доповідачів, тих, хто виступив у дебатах та прийняті рішення. 2. повні, що містять виклад виступів і можливість скласти враження не тільки про характер зборів чи наради, а й про діяльність структури в цілому. 3. стенографічні, де всі виступи записуються дослівно. реквізити протоколу: — назва структури, в якій складено документ; — назва виду документа (протокол); — порядковий номер протоколу; — назва зборів, засідання, наради із зазначенням їх характеру (розширена нарада, загальні збори тощо); — дата і місце проведення; — кількісний склад учасників. якщо їх багато, то слід вказати кількість при¬сутніх і додати до протоколу реєстраційний лист; — посада, ініціали, прізвище керівників зборів (голови, секретаря, членів президії); — порядок денний, де питання записуються в називному відмінку; — текст; — перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок; — підписи керівників зборів, засідання чи наради (голови і секретаря).   вимоги до оформлення протоколу: 1. протокол оформляють на загальному аркуші формату а4. 2. датою протоколу є дата засідання. 3. протоколи нумеруються у межах календарного року. 4. заголовок містить такі відомості: вид наради (засідання, збори, нарада), назва колегіального органу та питання, які обговорюються). 5. текст протоколу. 5.1. вступна частина має постійну інформацію (голова зборів, секретар, були присутніми). 5.2. прізвища членів колегіального органу та запрошених записуються в алфавітному порядку (окремо члени комісії, окремо - запрошені). їх друкують в один рядок через один інтервал. прізвища запрошених слід вказувати, якщо їх кількість не перевищує 15. інакше до протоколу додається список присутніх. 5.3. вступ протоколу закінчується порядком денним. після слів «порядок денний» ставлять дві крапки і через два інтервали нижче друкують з абзацу порядкові номери питань. 5.4. головна частина тексту протоколу складається згідно з пунктами порядку денного. текст будується за схемою: слухали - виступили - ухвалили (постановили). 5.5. слово слухали друкують великими літерами, перед словом ставиться цифра, що відповідає питанню, після слова ставиться дві крапки. ініціали, прізвище доповідача пишуться у родовому відмінку з нового рядка; після прізвища ставиться тире і з великої літери пишуть зміст доповіді у вигляді прямої мови. 5.6. слово виступили друкують великими літерами, після нього ставлять дві крапки, ініціали і прізвище пишуть у називному відмінку з абзаца, в дужках вказують посаду, потім ставиться тире і з малої літери друкують зміст доповіді. 5.7. запитання доповідачу і відповіді входять до розділу виступили й оформляються так само. 5.8. слово ухвалили друкують великими літерами через два інтервали нижче попереднього тексту.