Утворити спільнокореневі слова до слова лебідь, віз, кінь, нога, сніг, лід, гора, село,

лебединий, візок, кінський, підніжка, сніговик, льодяний, гірський, поселок.

Обери якесь одне місце і підлаштуй під себе!

зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. вона займає значне місце у моєму житті. саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків узнаю багато нового та цікавого.

моя школа не нова, їй вже більше двадцяти п’яти років. це триповерхова світло-сіра будівля у формі прямокутника. молодші класи розміщені на першому та другому поверсі, а старшокласники вчаться на другому та третьому. класні кімнати в моїй школі просторі та світлі, з великими вікнами та зручними партами. стіни їх прикрашені квітами, вишитими рушниками, таблицями, портретами видатних учених.

до головного входу веде парадний ґанок з багатьма сходинками. з цього ґанку кожного року восени та навесні нас вітають з першим та останнім дзвоником директор, завучі, вчителі та різні гості. з такої нагоди   ґанок прикрашають квітами та повітряними кульками.

на першому поверсі знаходиться великий просторий хол, де висить розклад занять, стінгазети, оголошення. а найбільшою гордістю його є величезні горщики з високими квітами – пальмами, кімнатними розами, геранями. за ними дбайливо доглядає технічний персонал школи та самі учні. ні в кого, навіть  найбільшого розбишаки, не підійметься рука зіпсувати таку красу!

ще в нашій школі є два спортзали – великий та малий, а біля школи великий стадіон. клас інформатики оснащено сучасними   комп’ютерами, тож я з нетерпінням чекаю, коли цей предмет з’явиться в моєму розкладі. а ще в більшості класів є проектори. на першому поверсі знаходиться бібліотека та читальний зал з багатьма цікавими книжками, а також їдальня, де готують смачні булочки і звідки завжди йде апетитний аромат.

у моїй школі досить затишно та є все необхідне для навчання. мені подобається моя школа!

Село! в душе моей покой. село в украйне дорогой. и, полный сказок и чудес, кругом села зеленый лес. цветут сады, белеют хаты, а на горе стоят палаты, и перед крашеным окном в шелковых листьях тополя, а там всё лес, и всё поля, и степь, и горы за и в небе темно-голубом сам бог витает над селом. и серое небо, и сонные воды… вдали над берегом поник без ветра гнущийся тростник, как пьяный… боже, гибнут годы! что ж, долго ли придётся мне в моей незамкнутой тюрьме, над этим бесполезным морем, томиться тяжкой жизни горем? молчит иссохшая трава и гнётся, словно и жива; не хочет правды говорить. а больше некого спросить.