Твір на тему "якою повинна бути людина" терміново будь - ласка!

кожна людина на землі по своєму особлива.всі люди відрізняються характером зовнішністю іт.д.головне в людині має бути доброта.людина має добре ставитися до інших та не творити поганих вчинкі потрібна щедрість та щирість адже треба щиро і відверто спілкуватися з оточуючими.часто люди роблять поганий вчинок і не задумуються про наслідки.одже треба проявляти повагу та любов до інших і життя тоді зміниться в кращу сторону)

еще издавна людей волновал вопрос: «какой должен быть человек? ».  одни говорили, что она должна быть хорошей, другие - мудрым.  но до последнего вывода сделать трудно, потому что у каждого человека есть свои идеалы.  я считаю, что настоящий человек должен быть верующим, потому что когда человек верит в бога, то она будет набожной.  а когда она будет набожной, то будет делать добрые дела, ее будут уважать в обществе.  а уважение важно в общении и сотрудничестве с другими людьми.

я давно мріяв про собаку. у мого друга павліка була собака-вівчарка дік, у однокласника міші був дог по кличці тедді. навіть у сусідської дівчинки маші була болонка ляля.одного разу я дуже рано. у моїй кімнаті хто-то посвистував і скиглив. я відкрив очі й побачив в кутку кімнати, на підстилці, справжнього живого цуценя коллі. я не повірив своїм очам. але тут відкрилася двері, і в кімнату зайшли тато з мамою. вони сказали, що це подарунок до дня народження.я дуже зрадів, схопився з ліжка і схопив цуценя на руки. щеня мені дуже сподобався: рыженький, толстенький, незграбний, з довгою витягнутої мордочкою. я давно придумав кличку свого цуценяті і тому відразу назвав його джим. папа тут же смішно і важливо сказав: «дай, джим, на щастя лапу мені». я поставив цуценя на підлогу. а він раптом зробив калюжу. мама спохмурніла. але я швидко побіг за ганчіркою і сказав, що буду доглядати за собакою сам.вдень до мене прийшли в гості маша і павлік з мішею. я з гордістю показував їм свого джима.я ніколи не забуду цього дня. день, коли моя мрія здійснилася.

як на мене- зрада, це не тільки гріх, це навіть не вчинок.зрада сама по собі несе недовіру,невдячність,зневаження та проблеми.одним словом зрадити-це зробити погане ді

тож чи можна виправдати зраду? усе залежить від обставин.якщо ось ,наприклад, друг тебе зрадив , то якщо ви   справжні "друзі нерозлий-вода",то образа скоро минає, і ,звісно, обіда на зраду також.але не всі один одному найкращі друзі, тож іноді зрада не виправдовується, а через неї набуває злість та помста, що призводить до   ще поганіших вчинків.і всеж таки кожному вирішувати, чи зрада виправдовується, чи ні