Твір " твій день під знаком доброти "

сьогодні я чудово проведу день,але не ось так :

встала я уранці .подумала " чи не зробити моїй мамі якесь добре діло.я зрозумі! я думаю що мамі бууде   дуже приємно.я вирішила прибрати свою кімнату і ві була їй дуже ! потімя вийшла на вулицю.там я побачила ббабусю,яка   була не в змозі перейти мені щиро подякувала і мені стало дуже приємно.я вирішила продовжити свої пригоди.я побачила голодного песика який ледве жив.я щодуху побігла у крамницю.там я купила бідному песику поїсти.він був дуже мені вдячний! коли я пішла гуляти до дніпра до мене почав     приставати   якийсь не дуже адекватний чоловік.,але сталося диво.песик почав гавкати на людину і вона швидко відійшла від мене.потім я подумала що мені вже час іти додому, але я почула якісь дивні звуки.хтось пищав і кричав .мене це дуже здивувало.коли я прийшла туди ( до моєї сусідки   на подвір*я) звідки чувся звук я сміхота.я побачила папугу ,який визжав у клітці ,а коло нього (у клітцці ) сидів кіт і мурликав папузі на вушко.я омлякла з переляку.але як я не діставала кота   він все одно не хотів вилазити із клітки.він упирався ,згинався ,царапався.все таки я витягла котика з клітки .сусідка була дуже здивована і подякувала мені.я весела повернулася додому ! я вважаю що цей день був проведений під знаком доброти

1) Сьогодні дуже яскраво світить сонечко. (сонечко - підмет, світить - присудок)

2) Мама купила мені дуже-дуже багато різних солодощів. (мама - підмет, купила - присудок)

3) Маринка дала мені почитати дуже цікаву та захоплюючу книжку. (Маринка - підмет, дала - присудок)

4) За вікном швидко капає холодний дощик і вітер гучно завиває. (дощик і вітер - підмети, капає і завиває - присудки)

5) На високих горбах, вкритих зеленою травою, спокійно паслись паслись корови. (корови - підмет, паслись - присудок)

Тарасова (Чернеча) гора в Каневі вважається однією зі святинь українського народу, адже саме тут похований поет й художник Тарас Шевченко. З XI ст. в Каневі був заснований печерний монастир, звідси й назва Чернеча гора.

Якось Тарас Шевченко, гуляючи цими місцями, хотів придбати тут ділянку, спорудити будинок та ці плани не здійснились. Поета відправили у заслання. А після смерті його поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, проте 10 травня 1861 року труну з прахом Шевченка перевезли до Канева. Як і було сказано в заповіті, Тараса Григоровича поховали на Дніпрових схилах.