Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей?

продовжувачі славних традицій. у нашій школі є гурток народних промислів. хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, зображення чудових зразків різьблення по дереву. а потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. корисну справу роблять юні майстри.

вони вчаться шанувати  рідну культуру і навчають малечу шанобливо до неї ставитися. тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна може розквітнути.

кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. тому її треба берегти.

по-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям.  по – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці.  по – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. по – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. по – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.

    ось чому природу треба берегти.   

я вважаю, що у людини може бути лише декілька справжніх друзів: всі інші – це товариші, приятелі та добрі знайомі. з ними цікаво обговорити нові теми, пограти в ігри, пройтись по магазинах,  інколи зайти в гості. а в той час, коли випадок потребуватиме чогось більш серйозного, то такі люди просто розчиняються перед очима і ти залишаєшся один-на-один  зі своїми проблемами. такі ситуації людині визначити хто ж все-таки друг, який залишився поруч, щиро і безкорисно протягнув руку своєї , порівну розділив  хвилини щасливого сміху і гіркого жалю.

          яскравим прикладом тому є роман панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні». головний герой – чіпка варениченко- на своєму життєвому шляху зустрів два типи людей, яких він вважав за друзів. до першого типу я відношу щирого і доброго грицька, який з самого початку і до кінця твору не відвертався від чіпки, по при всі його погані вчинки, а до другого типу - матню, лушню й пацюка. ці пройдохи-розбишаки і стали приводом до тих же поганих вчинків, а коли прийшов час рятувати чіпку від небезпеки, вони тільки й того, що й знизували плечима. тобто, друзями можна вважати багатьох, та чи залишаться вони вірними тобі, коли ти опинишся  в біді?

            наприклад, я раніше вважала справжніми друзями багатьох знайомих зі схожими інтересами, тому що завжди мала з ними цікаві розмови і цінувала їх поради. але трохи згодом зрозуміла, що окрім цього спілкування, дружба охоплює й інші сфери життя. так, наприклад, звернувшись у складний момент до друзів, я відчула, що більшості просто байдуже до мене.моєму розчаруванню не було меж. та ось поряд опинилась людина, яка щиро і безкорисно мені. раніше я з нею спілкувалася, але  не очікувала  з її боку   підтримки. ця подія змінила мої погляди на взаємини між людьми і я зрозуміла, що в житті є багато знайомих і лише декілька справжніх друзів.

          отже,  людина як істота суспільна завжди прагнутиме мати якомога більше вірних друзів, та час їй визначити хто ж дійсно стане міцною опорою, а хто безслідно зникне при першій проблемі.